Із настанням сприятливих кліматичних умов в Україні спостерігається активізація сезонної фази розвитку саранових шкідників. У зв'язку з цим, Держпродспоживслужба звертає особливу увагу аграріїв, органів місцевого самоврядування та всіх зацікавлених сторін на критичну важливість проведення постійного та ретельного фітосанітарного моніторингу. Основна мета такого моніторингу – своєчасне виявлення, точний контроль чисельності та ефективне зниження шкідливості цих потенційно небезпечних комах. Для досягнення цієї мети необхідно регулярно обстежувати сільськогосподарські угіддя, неорні землі, пасовища та прибережні зони, де саранові можуть знаходити оптимальні умови для розвитку та поширення.

На території України поширено близько 20 видів саранових, серед яких найбільш відомими є прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L) та сарана марокканська (Dociostaurus maroccanys Thunb). Ці комахи є типовими поліфагами, що означає їхню здатність живитися практично всіма видами рослинності. Проте, вони мають виражену перевагу до злакових культур, таких як кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також очерет і пирій. З огляду на це, моніторинг сарани на посівах злакових культур має бути особливо інтенсивним.

Саранові, зокрема перелітна сарана (Locusta migratoria), є невід'ємною частиною місцевої ентомофауни. Зазвичай ці комахи існують у вигляді розрізнених осередків. Однак, за певних кліматичних умов – сприятливої температури та вологості – вони можуть формувати надзвичайно щільні групи, які активно переміщуються на значні відстані у пошуках нової кормової бази. Саме такі масові скупчення становлять найбільшу загрозу для сільськогосподарського виробництва. Наразі умови в окремих регіонах країни можуть бути особливо сприятливими для інтенсивного розвитку личинок саранових, що вимагає негайної реакції. Щоб запобігти колосальним втратам сільськогосподарських культур, вкрай важливо вчасно виявляти місця концентрації цих комах та вживати адекватних та оперативних заходів контролю.

Розвиток саранових має виражену циклічність, яка значною мірою залежить від погодних умов та сонячної активності. Основні «резервуари» популяції, де комахи зимують та розмножуються, зазвичай знаходяться у заплавних луках, особливо в дельтах великих річок. На стадії личинок сарана відносно малорухлива і легко піддається локалізації, що робить цей період ідеальним для проведення ефективних заходів боротьби. Переміщення як личинок, так і дорослих особин зазвичай є обмеженим і достатньо передбачуваним, що надає можливість для своєчасного та прицільного реагування на загрозу. Це підкреслює важливість системного моніторингу сарани.

Для ефективної боротьби з цими шкідниками та збереження врожаю, Держпродспоживслужба надає низку рекомендацій:
  • Проводити обстеження насамперед у стаціях-резерваторах саранових. До таких ділянок належать неорні землі (перелоги та узбіччя доріг), ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, а також галявини та узлісся лісових насаджень.
  • Особливу увагу слід приділяти посівам багаторічних трав та полям, де тривалий час не проводилися агротехнічні заходи.
  • Здійснювати ранкові та вечірні обстеження потенційних місць розселення сарани, оскільки в ці години комахи є менш активними і їх легше виявити.
  • У разі фіксації підвищеної чисельності саранових, негайно звертатися до територіальних органів Держпродспоживслужби для отримання фахової консультації та координації дій.
  • За потреби, застосовувати лише дозволені інсектициди, суворо дотримуючись Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також регламентів їх використання.
  • Восени обов'язково здійснювати глибокі агротехнічні заходи, такі як дискування та оранка, які ефективно перешкоджають збереженню яєць сарани у ґрунті.
У разі виявлення осередків перелітної сарани (Locusta migratoria), яка є одним з найнебезпечніших видів, необхідно негайно повідомити про це територіальний орган Держпродспоживслужби та оперативно вжити заходів щодо обробки посівів та угідь. Це слід робити з неухильним дотриманням усіх регламентів застосування засобів захисту рослин. Лише спільними зусиллями, завдяки постійному моніторингу сарани та впровадженню превентивних заходів, ми зможемо запобігти поширенню цього небезпечного шкідника та зберегти наш урожай, забезпечивши продовольчу безпеку країни.