Довга дорога додому.
Бродівська громада вистелила квітами дорогу від середмістя до церкви Святого Миколая у Смільному, де сьогодні навіки прощалися із загиблим захисником Валерієм Яскевичем. Скорботний кортеж пройшов головними вулицями міста до родинного села полеглого воїна під щемку до болю «Пливе кача».
Страшна звістка про загибель Валерія Миколайовича надійшла у лютому і розірвала серця родини, яка втратила найріднішого - чоловіка, сина, батька. Весь цей час рану від втрати розʼятрювало ще й тяжке чекання, а сьогодні церковні дзвони сповістили, що Валерій Яскевич прибув додому востаннє.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він повернувся з роботи за кордоном і добровольцем став до лав ЗСУ. Був сержантом, командиром міномету мінометного взводу мінометної роти. Валерій Яскевич з честю і гідністю виконував свій військовий обовʼязок, воював біля Кремінної, захищав Україну і загинув в бою з окупантами на Харківщині. Йому було 52 роки.
Рідні, друзі, колеги памʼятають його щиру усмішку та бажання допомагати людям. Сьогодні наша громада провела в останню путь світлу людину, відважного захисника.
Вічна памʼять.