…Дорога… Квіти… На колінах люди…
У храмі тихо дзвони б’ють…
У цьому світі вже його не буде…
І сонця вже ніколи не побачить він…
Плине кача… Домовина…
Я не помер – убили вороги…
Не думав я , що бій буде останній…
Рідним ще так багато не сказав…

💔🕯️Є дороги, якими люди повертаються з радістю. А є ті, якими повертаються наші Герої – Захисники… НА ЩИТІ… Під синьо-жовтим прапором, за який вони боролися до останнього.
01 серпня 2026 року, родина Бедрицьких та жителі села Удріївці Новодунаєвецької громади зустрічали свого полеглого Воїна – ВАСИЛЯ ВАСИЛЬОВИЧА БЕДРИЦЬКОГО🇺🇦, щоб провести в останню земну дорогу.
Ще одна родина нашої громади втратила дорогу людину. Ще одне серце перестало битися заради того, щоб продовжувала жити Україна. Біль цієї втрати неможливо виміряти словами, адже разом із Захисником обірвалася частинка майбутнього, яке він мріяв побачити мирним і вільним.
Він не встиг дожити своє життя. Не встиг побачити мирну Україну, за яку боровся. Не встиг ще багато сказати своєму синові, обійняти матір, посидіти за одним столом із братами та сестрою, пройти знайомими вулицями рідного села, де його завжди зустрічали з повагою.
Він зробив свій вибір – бути там, де найбільше потребувала Батьківщина. Його мужність стала щитом для інших, а його життя – безцінною ціною нашої свободи. Він був людиною, про яких говорять із повагою. Добрий, щирий, відкритий, завжди готовий підтримати словом чи ділом. Його знали й цінували односельці, адже він умів залишатися справжнім за будь-яких обставин. Саме таким його пам’ятатимуть усі, кому пощастило бути поруч.
Найважче сьогодні матері, яка втратила сина. Найболючіше синові, який уже ніколи не почує батькового голосу. Нестерпно братам та сестрі, які втратили рідну людину, з якою їх єднали спільні роки, спогади й любов. Їхній біль неможливо розділити, але ми можемо розділити скорботу й бути поруч у цю важку мить.
ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, після довгих місяців пошуку, адже вважався зниклим безвісти, назавжди повернувся на свою землю… У рідне село…. І назавжди залишиться в серці свого сина, у сльозах матері, у пам’яті братів та сестри, у спогадах друзів, у вдячності людей, серед яких жив.
Світла пам’ять Захиснику України. Нехай Господь прийме його світлу душу до Свого Небесного війська, а його ім’я назавжди залишиться у вдячній пам’яті нашої громади та всієї України.
🕯️Вічна Слава та Шана Воїну – Захиснику БЕДРИЦЬКОМУ ВАСИЛЮ ВАСИЛЬОВИЧУ!🇺🇦