Друга неділя вересня – це особлива дата, присвячена Дню вшанування пам’яті українців, депортованих із Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у трагічні 1944—1951 роки. Цей день є нагадуванням про несправедливість, що спіткала наш народ, і про боротьбу за збереження власної ідентичності.

Цьогоріч вшанування розпочалося з духовної молитви🙏 у Парафії святих Кирила і Методія, Лемківській церкві. Панахида стала актом глибокої поваги до пам’яті тих, хто був насильно вигнаний зі своїх рідних домівок, хто роками жив і творив на своїй споконвічній землі. Ми зібралися, щоб згадати їхню долю, їхню стійкість і їхню незламну віру в майбутнє.

У ці дні, коли Україна знову змушена боротися за своє існування, згадка про минулі депортації набуває особливого значення. На жаль, історія повторюється, і ми знову протистоїмо агресії. Ми висловлюємо безмежну вдячність нашим захисникам – хлопцям і дівчатам, які стоять на варті миру та спокою. Завдяки їхній самовідданості, наше рідне місто Івано-Франківськ залишається під мирним небом, гордо майоріє синьо-жовтий прапор🇺🇦.

Ми глибоко віримо, що настане час, коли українці, зокрема представники лемківської, бойківської та інших етнічних груп, зможуть повернутися на свої історичні землі. Ця віра надає сил і надії. Хочемо висловити щиру подяку отцю Анатолію за проведення духовної служби, а також усім, хто долучився до цього важливого заходу вшанування пам’яті. Ваша присутність – це свідчення того, що історія нашого народу не забута.

Вшанування пам'яті депортованих українців є важливим елементом збереження національної пам'яті та розуміння складного історичного шляху України. Ці події нагадують про ціну свободи та важливість боротьби за свою землю.