Жителі Вільшанської громади попрощалися із загиблим захисником, головним сержантом Кумиковим Олександром Валерійовичем

Сьогодні жителі нашої громади попрощалися із загиблим захисником, головним сержантом Кумиковим Олександром Валерійовичем. Прощання розпочалося біля будинку загиблого захисника у селищі Вільшанка. Потім траурна процесія вирушила до с. Коритно-Забузьке, де відбулася церемонія поховання. На церемонії поховання були присутні рідні та близькі загиблого, керівництво селищної ради, представники 4 відділу Голованівського РТЦК та СП, односельці та вдячні жителі громади.
Кумиков Олександр Валерійович народився 08 квітня 1991 року у с. Коритно-Забузьке. Тут минуло його дитинство та шкільні роки. Закінчивши 9 класів місцевої школи вступив до Первомайського профтехучилища. Отримавши освіту за спеціальністю монтер електромереж працював помічником електрика у місцевому сільгосппідприємстві.
Пізніше був призваний на строкову військову службу, яку проходив у військовій частині «Десна» в танкових військах. Саме тут Олександр здобув бойові навички, які йому потім стали в нагоді.
Після повернення з військової служби працював у Вільшанському РЕСі, пізніше у місцевих приватних підприємців. Олександр був добросовісним та відповідальним працівником.
В 2011 році одружився. В цьому ж році у молодого подружжя народився первісток – Максим, а в 2016 році народилася дочка – Анастасія. Олександр був хорошим сім`янином. Це був відповідальний, турботливий, люблячий син, чоловік, батько та брат.
Коли розпочалося АТО Олександр вирішив не стояти осторонь. Він доєднався до лав Збройних Сил України. З 02 вересня 2014 року по день своєї загибелі – 15 жовтня 2026 року стояв на захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Служив Олександр на посаді головного сержанта 4 танкової роти танкового батальйону військової частини А7015. Військову службу ніс сумлінно. Неодноразово отримував поранення, контузії, але завжди після шпиталю повертався до свого екіпажу. На умовляння матері залишитися дома після поранення, відпочити, Олександр відповідав: «Мамо, там мої хлопці, брати. Мій екіпаж. Як вони без мене!?».
За сумлінне несення військової служби та виконання бойових завдань Олександр неодноразово був нагороджений державними та відомчими відзнаками: відповідно до указів Президента України відзнаками «За участь у антитерористичній операції» та «За оборону України», медаллю «Захисник України», відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України почесним нагрудними знаками «Золотий Хрест» та «Хрест Військова Честь», пам`ятним нагрудним знаком «Лють керує зброєю», відзнакою «За збережене життя».
Олександр загинув 15 жовтня 2026 року внаслідок ворожого авіаудару КАБ в місті Ізюм Харківської області. Він залишився відданий Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши свій військовий обов`язок до кінця, віддавши найдорожче – своє життя за Україну, її свободу і незалежність.
Від імені жителів Вільшанської селищної територіальної громади, виконавчого комітету та депутатського корпусу Вільшанської селищної ради висловлюємо щирі слова співчуття та скорботи рідним та близьким загиблого Героя – Кумикова Олександра Валерійовича. Сили та витримки пережити цю непоправну та болючу втрату.
Низький уклін та світла пам`ять Герою, який в тяжкий та доленосний час для нашої держави став на захист її суверенітету та незалежності.
Вічна пам`ять Олександру!