Запоріжці! 18 серпня 1941 року, рівно вісімдесят один рік тому, розпочалася героїчна оборона нашого міста від нацистської навали. У цей тяжкий час запоріжці об’єдналися, аби стати на захист рідної землі. Ту оборону, що тривала півтора місяця, тримали як частини регулярної армії, так і народні ополченці. Першими ворога зустріли зенітники третьої зенітно-артилерійської батареї шістнадцятого зенітно-артилерійського полку. Ці воїни були справжніми героями, і більшість із них, ціною власних життів, не дозволили ворогу захопити Запоріжжя зненацька. Також героями оборони міста стали працівники десятків запорізьких підприємств. Під ворожими обстрілами вони змогли демонтувати та вивезти важливе обладнання, яке згодом використовувалося у тилу для виробництва військової продукції. На жаль, після півторамісячної оборони захисники Запоріжжя змушені були залишити місто. Два роки Запоріжжя перебувало в окупації, і врешті-решт у жовтні 1943 року місто було звільнене. З тих пір запоріжці роками вірили в те, що «ніколи знову», проте путінський режим вирішив, що «можем повторить». І ось ворог знову зазіхає на вільні території козацької землі. Але «повторить» у нього вже не вийде. Тому що зараз Запоріжжя – це міцна, неприступна фортеця, яка надійно укріплена кількома лініями оборони і знаходиться під захистом мужніх і професійних українських воїнів-патріотів. Величезна вдячність кожному герою та героїні, які стоять під синьо-жовтим стягом на захисті Запорізького краю! Як писав Великий Кобзар: «За вас правда, за вас слава. І воля святая!». Все буде Україна! Усі разом переможемо! Тихої усім ночі.