ЗВЕРНЕННЯ ЗАХАРІВСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ
Гарного і літнього дня, дорога громадо, миру і спокою, злагоди в душі і серці!
П’ятий рік української війни пише пані Історія. Гинуть люди, палають будинки, а світ найбільше боїться, щоб війна не перелилася через його кордон.
Світ підтримує Україну рівно до тієї межі, де не починається дискомфорт для нього самого.
Поки гинемо ми — це “геополітика”
Поки ракети летять по наших містах — це “занепокоєння”.
Поки наші люди сидять без світла — це “складна ситуація”…
Може це навіть добре, що маски потроху падають.Бо українці нарешті починають розуміти головне:
ніхто не любитиме Україну більше, ніж ми самі. НІХТО І НІКОЛИ!!
Ніхто не буде рятувати нас сильніше, ніж ми самі себе. НІХТО І НІКОЛИ!!
Діє правило: у світі кожен — за себе.
І тільки ми не маємо права бути слабкими. Тому нам потрібна СВОЯ зброя.
СВОЯ армія.
СВОЯ економіка.
СВОЯ ракети.
СВОЄ право вирішувати: ЯК жити на своїй землі, ЩО робити.
Нищимо ворогів, крокуємо до переможного дня!
З Україною у серці Олексій ОСІЙЧУК