Сьогодні Україна відзначає третю річницю однієї з найжорстокіших подій повномасштабної війни – жахливої трагедії в Амсторів. Три роки тому, 27 червня 2022 року, мирне місто Кременчук на Полтавщині зазнало підступного ракетного удару по торговельному центру «Амстор». Цей терористичний акт забрав життя десятків невинних цивільних, які просто займалися своїми повсякденними справами, перетворивши звичайний день на справжнє пекло.

На згадку про цю скорботну дату, т.в.о. начальника Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут звернувся до громади, підкреслюючи безмежний біль втрат та важливість збереження пам'яті про загиблих. Його звернення стало нагадуванням про те, що ця річниця трагедії Кременчук – не просто дата в календарі, а глибока рана в серці кожного українця, яка вимагає вшанування та пам'яті. Кожен загиблий є не лише статистичною цифрою, а чиєюсь дитиною, батьком, матір'ю, братом чи сестрою, чиє життя було обірване безглуздою жорстокістю.

Ракетний удар по Кременчуку, по торговельному центру, який був осередком життя громади, став символом цинічності та нелюдськості агресора. Знищені магазини, обгорілі рештки будівель та, найголовніше, втрачені життя – все це залишило незгладний слід в історії міста та всієї країни. Рятувальники, медики, волонтери та звичайні мешканці Кременчука того дня проявили неймовірну мужність та самовідданість, допомагаючи постраждалим і розбираючи завали. Їхня самопожертва є прикладом справжнього героїзму.

Звернення Володимира Когута, як представника Полтавської ОВА, є частиною загальнонаціонального акту вшанування пам'яті. Він закликав не забувати про ці злочини і продовжувати боротьбу за справедливість. Це звернення наголошує на тому, що пам'ять про трагедію в Амсторів є важливою не лише для вшанування загиблих, а й для усвідомлення ціни, яку Україна платить за свою свободу та незалежність.

Сьогодні, коли ми згадуємо тих, хто загинув у Кременчук Амстор, ми також підтверджуємо нашу єдність та незламність. Ця подія, як і багато інших воєнних злочинів, зміцнила рішучість українського народу протистояти агресії. Вшанування пам'яті жертв – це не лише данина поваги, а й обіцянка не допустити подібного в майбутньому. Україна пам'ятає кожне ім'я, кожен біль, кожну втрату. Саме це усвідомлення надає нам сили рухатися вперед, відбудовувати зруйноване і боротися за мирне майбутнє, де подібні трагедії ніколи більше не повторяться. Світ має пам’ятати про цей злочин і про всі наслідки, які принесла агресія.

Ця річниця трагедії Кременчук слугує гірким нагадуванням про те, що війна продовжує забирати життя невинних, але водночас є підтвердженням стійкості та непохитності українського духу. Ми вдячні кожному, хто пам'ятає, хто підтримує, хто бореться. Вічна пам'ять усім жертвам.