Знову біль, сум і глибока рана в серцях жителів Повчанської громади та всієї України… 20 серпня 2025 року, в запеклому бою за Україну, її свободу та незалежність, героїчно загинув ДАЦЮК Юрій Михайлович, справжній захисник нашої землі.

У цей гіркий час невимовної скорботи Повчанська громада, виконавчий комітет сільської ради, депутатський корпус, усі односельці та бойові побратими схиляють голови в глибокій шані. Ми висловлюємо найщиріші співчуття родині Юрія Дацюка. Розуміємо: жодними словами не втамувати пекучого болю й не загоїти ран у душах найрідніших. Натомість, світлий спомин про звитяжного Захисника України, нашого земляка, назавжди житиме в наших серцях, як вічний приклад мужності та самовідданості.

ЮРІЙ ДАЦЮК народився 7 травня 1983 року в селі Пирятин. Свій освітній шлях він розпочав у Мильчанській школі, де закінчив 9 класів, а повну середню освіту здобув у Повчанській ЗОШ. У 2002 році здобув фах у Рівненському професійно-технічному училищі № 9.

Все життя Юрій прожив у рідному Пирятині. Він був сумлінним, надійним і відповідальним майстром з будівництва. Понад усе – він був люблячим чоловіком, дбайливим батьком та сином, справжньою опорою для своєї родини, людиною слова та діла. Його професіоналізм і надійність цінували всі.

8 липня 2024 року Юрій був призваний до лав Збройних Сил України, отримавши звання молодшого сержанта. Він служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, 2-й батальйон, взвод БпАК. Його бойовий шлях пролягав через Курщину, Сумський напрямок та Донеччину – там, де щодня вирішується доля України, де триває боротьба за наше спільне майбутнє.

За свою відданість Присязі, виявлені мужність та сумлінне виконання бойових завдань, ЮРІЙ ДАЦЮК був відзначений численними державними нагородами. Серед них – відзнака Президента України «За оборону України», Золотий Хрест від Головнокомандувача Збройних Сил України та відзнака «Ветеран війни». Ці нагороди є незаперечним свідченням його незламності, героїзму та високої оцінки його самопожертви в ім’я Батьківщини.

Відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, Юрій загинув 20 серпня 2025 року на полі бою в районі населеного пункту Софіївка Краматорського району Донецької області. Йому було 42 роки. Герой залишив люблячу родину: дружину, двох дітей та батька. Він — з тих, хто власним життям виборював українське завтра. Його жертовність і відвага – це неоціненний приклад для кожного з нас, нагадування про ціну миру та свободи.

Про церемонію прощання та чин похорону буде повідомлено додатково. Дні скорботи у Повчанській громаді… Спочивай у мирі, Герою. Вічна пам’ять і вічна Слава! Слава Україні! Героям Слава!