Знову сколихнула болісна звістка Новопокровську громаду, принісши непоправну втрату. Україна втратила ще одного свого відданого сина, який мужньо захищав рідну землю. Ми з глибоким сумом повідомляємо про загибель українського воїна, Руслана Гордійчука. Він героїчно віддав життя 3 липня на Запорізькому напрямку, виконуючи бойове завдання у складі 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, де служив кулеметником 78-го батальйону.Трагічна доля спіткала Руслана: він отримав важке поранення під час виконання обов'язку. Попри титанічні зусилля та самовіддану працю медиків київського шпиталю, які до останнього боролися за його життя, врятувати захисника України, на жаль, не вдалося. Серце цього незламного Героя перестало битися 6 липня, залишивши невимовний біль та порожнечу в серцях рідних і близьких.Руслан Гордійчук народився 7 березня 1982 року. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів він, не вагаючись, добровільно став на захист Батьківщини. Це було рішення справжнього патріота, продиктоване глибокою любов'ю до своєї країни та бажанням уберегти свою родину від жорстокого ворога. Руслан був не лише мужнім солдатом, а й люблячим чоловіком та турботливим батьком. Він був опорою для своєї дружини, Марини Прудкої, яка є активною учасницею української громади на Кіпрі та співзасновницею хору «Вільна». У Руслана залишилися двоє синів – Роман та Назар, для яких батько назавжди залишиться взірцем сили, мужності та самовідданості.Ця втрата є невимовною. Немає слів, здатних повністю передати глибину горя та відчуття несправедливості, що охопило всіх, хто знав Руслана, і всю Новопокровську громаду. Ми щиро розділяємо цей біль з родиною Гордійчуків, хоча розуміємо, що жодні слова співчуття не зможуть повністю втамувати їхній невимовний смуток. Важко уявити масштаб цієї особистої трагедії, що торкнулася близьких Руслана, які втратили свого чоловіка, батька та сина.Від імені всіх жителів Новопокровської громади, а також від численних українців, які шанують пам'ять наших воїнів, ми висловлюємо глибокі та щирі співчуття дружині Марині, синам Роману та Назару, а також батькам Руслана – Павлу Васильовичу і Любові Миколаївні. Кожен загиблий український воїн – це не просто втрата, це нагадування про ціну нашої свободи та жертовність, з якою її виборюють найкращі сини та доньки України. Пам'ять про Руслана Гордійчука та його безсмертний подвиг назавжди залишиться у наших серцях. Його відданість Україні – приклад для майбутніх поколінь.🕯 Вічна пам’ять та Царство Небесне захиснику України!