Йому було лише 22… Він мав будувати своє майбутнє, мріяти і любити. Але замість спокійного життя молодий українець обрав шлях честі, мужності та боротьби за свою державу.

Сьогодні Глобинська громада провела в останню земну дорогу Захисника України – солдата 12-ї бригади спеціального призначення полку «Азов» Віталія Володимировича Авраменка.

Віталій народився 13 серпня 2003 року у місті Волноваха Донецької області. Саме там минули його дитячі та шкільні роки. З раннього віку він вирізнявся допитливістю, щирістю, відповідальністю та прагненням до знань.

По закінченні школи вступив до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Право». Під час навчання Віталій зустрів свою майбутню дружину Оксану, яка родом із Глобиного. У травні 2022 року вони створили власну родину.

Він був молодим, розумним, щирим і життєрадісним. Любив прості речі, які дарували радість: захоплювався конструктором Lego та комп’ютерними іграми, цінував родинне тепло та моменти поруч із близькими.

Але війна змінила його життя. Окупація рідної Волновахи стала для Віталія особистим болем. Він не зміг залишитися осторонь, коли його земля потребувала захисту.

У листопаді 2025 року Віталій прийняв свідоме і мужнє рішення – підписав контракт зі Збройними Силами України та став до лав 12-ї бригади полку «Азов». Він обрав шлях воїна за покликом серця.

Молодий Захисник служив на посаді стрільця-санітара батальйону спеціального призначення. Солдат Авраменко воював за право українців жити вільно на своїй землі, за повернення окупованих міст і сіл, за майбутнє своєї країни.

Побратими знали його як надійного товариша, людину честі та слова. Попри юний вік, Віталій мав надзвичайну внутрішню силу, відповідальність і справжню зрілість. Він завжди був готовий підтримати, допомогти, взяти на себе відповідальність.

6 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області життя молодого воїна обірвалося внаслідок підриву на ворожому мінуванні.

Йому було лише 22… Попереду мало бути ще так багато! Але він віддав найдорожче – власне життя – за Україну.

Віталій Авраменко назавжди залишиться у пам’яті громади та серцях рідних як молодий Герой, який обрав не байдужість, а боротьбу, не страх, а мужність, не слова, а вчинок.

Щирі співчуття дружині, рідним, близьким, друзям та побратимам Віталія Володимировича. Нехай Господь дасть сили пережити цю непоправну втрату, а душа молодого воїна знайде вічний спокій.

Світла пам’ять Герою! Честь і Слава Захиснику України!