Кожен із нас уже навчився розпізнавати цей моторошний звук кортежу. Сьогодні він пронизує осінню тишу, скорботно сповіщаючи нам, що додому їдуть наші Герої. Це чиїсь загиблі діти, батьки, чи кохані люди, які віддали найцінніше за нашу свободу. Біль стискає серце, коли Обухівська та Українська громади готуються зустріти своїх полеглих захисників. Ми схиляємо голови перед їхньою жертвою, перед їхньою незламністю та любов'ю до Батьківщини. Вічна слава та пам'ять тим, хто не повернувся з бою, але назавжди залишиться в наших серцях. Кожен загиблий воїн – це трагедія для родини, для громади, для всієї країни. Ми пам'ятатимемо їхні подвиги, їхню мужність і їхню боротьбу. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто став щитом для нас, хто поклав своє життя заради майбутнього. Їхній подвиг не буде забутий. Ми висловлюємо найщиріші співчуття родинам загиблих.