КОЛИ БЛАГОДІЙНІСТЬ - ЦЕ ПОКЛИК ДУШІ
Цьому не можна навчитись, до цього не можна змусити. Це всередині тебе, бо благодійність, уміння співпереживати й підтримувати – те, що передається від батьків дітям і те, що зрештою, підтримує гармонію цього світу.
Тим паче приємно, коли такі випадки поруч із нами. Один із таких благодійників багато років поспіль живе у Пристромах. Щорічно не залишається осторонь проблем села. Треба допомогти кубками на волейбольний турнір, овочами бюджетній сфері – тут завжди місцевий фермер – Володимир Іванович Самойленко.
«Хочу висловити щиру вдячність нашому односельцю і меценату, який впродовж багатьох років підтримує малечу та людей літнього віку, не залишається байдужим до прохань тих, хто цього потребує. От і цьогоріч благодійник надав овочі для нашої школи, дитячого садочка. Також відгукнувся доброчинець на прохання голови громади Марії Лях та відвантажив овочі для Переяславської лікарні.
Багато років поспіль також жертвує овочі для Ташанського центру соціального обслуговування, де перебувають люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, літні люди та внутрішньо переміщені особи. Це він робить по душевній доброті та на згадку про маму, яка теж була жителькою Ташані. Передаємо благодійнику низький уклін та побажання міцного здоров’я від кожного, кого торкнулася його допомога. Зичимо невичерпної енергії та всіляких гараздів, доброї долі та особистого щастя», - зазначає староста села Юрій Саєнок.
Завдяки таким людям, як Володимир Іванович і зима не така сувора, і життя не таке похмуре і воєнні незлагоди не такі страшні. Доброта – це ключ до життєстійкості та віри. А разом зможемо більше!