У сучасному бізнес-середовищі, де динамічні зміни та регуляторні нововведення стають нормою, ефективне управління податковими ризиками є критично важливим для стабільності та розвитку будь-якого підприємства. Державна податкова служба (ДПС) України активно працює над вдосконаленням механізмів взаємодії з платниками податків, впроваджуючи інноваційні підходи, спрямовані на запобігання порушенням, а не лише на їхнє виявлення та покарання. Саме таким є експериментальний проєкт з управління податковими ризиками, що реалізується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 854. Цей проєкт знаменує собою перехід до більш проактивної та аналітичної моделі податкового контролю.

Центральним елементом цього проєкту є комплаєнс-підхід, який принципово відрізняється від традиційних методів перевірок. Він не передбачає тиску, формального контролю чи жорстких санкцій на першому етапі. Натомість, комплаєнс-підхід є сучасною аналітичною системою, розробленою для виявлення потенційних податкових ризиків ще до того, як вони перетворяться на серйозні порушення податкового законодавства. Це дозволяє платникам податків завчасно коригувати свою діяльність, уникаючи штрафів та податкового боргу. Ефективне управління ризиками є запорукою прозорості та довіри у відносинах між державою та бізнесом.

На практиці реалізація комплаєнс-підходу здійснюється через автоматизовану ідентифікацію податкових ризиків, класифікованих за чотирма основними напрямами, що охоплюють ключові аспекти податкової системи:
  • Ризик реєстрації: Цей напрям фокусується на виявленні випадків, коли суб’єкти господарювання не стали на облік в ДПС або не зареєструвалися платниками окремих податків, як це чітко передбачено статтями 63–64 Податкового кодексу України (ПКУ). Своєчасна та коректна реєстрація є фундаментом для легального ведення бізнесу та виконання податкових зобов'язань.
  • Ризик звітності: Системний моніторинг дозволяє фіксувати невчасне подання податкових декларацій або їх повну відсутність. Такі дії прямо суперечать вимогам статей 46 та 49 ПКУ, що регулюють порядок подання звітності. Прозорість та регулярність подання звітності є ключовими для ефективного податкового контролю.
  • Ризик декларування: За допомогою поглибленої аналітики виявляються помилки, неточності або свідоме заниження податкових зобов’язань у податковій звітності. Це стосується випадків, описаних у статтях 48 та 50 ПКУ, які регулюють принципи формування податкових декларацій та розрахунків. Виявлення таких ризиків дозволяє уникнути серйозних наслідків.
  • Ризик сплати: Останній, але не менш важливий напрям, стосується фіксації несвоєчасної або неповної сплати податкових зобов’язань. Це призводить до виникнення податкового боргу, що визначено у статтях 57 та 126 ПКУ. Завдяки системному моніторингу, платники можуть бути завчасно попереджені про потенційні проблеми зі сплатою.
Цей комплексний підхід дозволяє ДПС надавати платникам податків своєчасні рекомендації та попередження, сприяючи самостійному виправленню помилок та підвищенню загальної податкової культури. Метою є не покарання, а допомога у дотриманні законодавства та мінімізації податкових ризиків для бізнесу, що в кінцевому підсумку сприяє зміцненню фінансової стабільності держави.