💔 Липовецька громада глибоко сумує з приводу непоправної втрати... На щиті повернувся до рідного міста Липовець наш Герой, захисник, Василь Іванович ШЕВЧУК. Сьогодні його зустріла в скорботі громада. За маршрутом руху траурного кортежу був організований живий коридор. На центральній площі міста, біля Тризуба, на нього чекали родина, сім'ї загиблих земляків, однокласники, друзі, кияни, військові, священники... Зі словами скорботи, співчуття, до родини і всіх присутніх звернулася секретар виконкому Ольга Русецька. Шевчук Василь Іванович народився 04.01.1996 р. в м. Липовець. Навчався у Липовецькій ЗОШ № 2. Вступив до Іллінецького аграрного технікуму за спеціальністю агрономія. Вищу освіту здобував у Київському національному університеті біоресурсів та природокористування за спеціальністю - екологія. Працював за фахом і проживав у м. Київ. Був працьовитим і відповідальним, завжди готовим підтримати, чи допомогти, його щира посмішка та оптимізм підтримували інших. Однокласники його згадують як доброго, чуйного товариша, готового при потребі підставити своє плече. Для них він був справжнім другом. Любив життя, родину, друзів. Особливу повагу мав до батьків, піклувався про брата. Мріяв посадити сад, збудувати дім, народити дітей. У травні 2024 року був призваний за місцем проживання до лав ЗСУ Дніпровським РТЦК і СП м. Київ. Служив оператором 1 групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 1 загону спеціальних операцій. Побратими його цінували й поважали не лише за мужність, а й за вірність у дружбі, щирість. Під час виконання завдання, 17 липня цього року, старший солдат Василь Шевчук загинув на Сумському напрямку поблизу с. Яблунівка, стримуючи ворога. Йому назавжди було 29 років. У загиблого Героя залишились мати Тетяна Олександрівна, батько Іван Васильович, який з першого дня повномасштабної війни захищає Україну на Донеччині, брат Богдан, дружина Тетяна. У вічній скорботі родина, близькі, друзі, побратими та вся наша громада... Хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглого бійця. У цей момент заплакало небо... Люди несли Воїну, земляку квіти і прощалися, ставши на коліно. Священники українських церков відслужили заупокійну Литію. Липівчани хресною ходою супроводжували загиблого бійця до рідної домівки. Там святі отці звершили чин похорону. Світла пам'ять і вічна слава Герою! Будьмо гідними його пам'яті!