Львів попрощався з видатною постаттю української культури та правозахисного руху – Ігорем Калинцем. Поет, письменник, незламний дисидент, почесний громадянин Львова, він відійшов у вічність 28 червня, на 86-му році життя, залишивши по собі неоціненну спадщину боротьби за свободу та українську ідентичність. Його життєвий шлях є яскравим прикладом жертовності та незламності духу в умовах тоталітарного режиму.Ігор Калинець був одним з тих, хто не побоявся відкрито виступати проти радянської системи, захищаючи людські права та національні цінності. Його активна участь у правозахисному русі, зокрема належність до кола шістдесятників, призвела до жорстоких репресій. У 1972 році, під час хвилі масових арештів української інтелігенції, відомої як "великий покіс", Калинця було засуджено до 6 років ув'язнення суворого режиму та 3 років заслання. Це було пряме покарання за його літературну творчість, яка не вписувалася в рамки офіційної ідеології, та за його громадську позицію.Роки ув'язнення він провів у сумнозвісних Пермських таборах, які були справжньою школою виживання та опору для багатьох видатних українців. Там, у нелюдських умовах, Ігор Калинець ділив камеру та долю з такими велетнями українського духу, як Іван Світличний, Василь Стус, Микола Горбаль, Степан Сапеляк та багатьма іншими. Їхній спільний опір, незважаючи на жорстокий тиск, став символом незламності українського спротиву. Цей період суттєво позначився на його творчості, додавши їй глибини та трагізму, але не зламавши його волі до свободи.Чин похорону видатного поета відбувся у величній атмосфері собору Святого Юра, де зібралися рідні, друзі, колеги та численні шанувальники його таланту та громадянської мужності. Це місце, що є одним із духовних символів Львова, стало гідним прощання з людиною, чиє життя було присвячене служінню Україні. Після релігійної церемонії громада Львова мала можливість попрощатися з Ігорем Калинцем на площі Ринок, серці міста. Це публічне прощання підкреслило всенародне визнання та повагу до його постаті. Під час церемонії міський сурмач виконав зворушливу мелодію "Повіяв вітер степовий", яка є символом суму та пам'яті, що особливо відгукнулася в серцях присутніх, нагадуючи про боротьбу та жертовність.Поховали Ігоря Калинця на Личаківському кладовищі, пантеоні видатних українців, де спочивають сотні діячів культури, науки та політики, які формували історію нашої держави. Місце його вічного спочинку поруч з іншими національними героями є ще одним свідченням його значного внеску у розбудову української незалежності та збереження національної ідентичності. Його творчість, наповнена глибоким патріотизмом, філософськими роздумами та неперевершеною лірикою, продовжуватиме надихати нові покоління українців. Ігор Калинець завжди залишатиметься в пам'яті нащадків як символ нескореності та любові до рідної землі. Світла пам’ять. 🕯