Майже два роки серця рідних жили надією. Майже два роки мати і батько, родина, друзі, побратими та вся громада чекали на звістку, яка могла б повернути радість і спокій. Щодня жевріла віра, що Михайло живий, що одного дня він переступить поріг рідного дому, обійме найдорожчих людей і скаже: «Я повернувся».

Та війна написала іншу долю.

З невимовним болем повідомляємо, що підтвердилася загибель нашого земляка, жителя села Мирне, ГРИГОРЕНКА Михайла Михайловича – старшого солдата, водія розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини А1910, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 29 жовтня 2024 року під час виконання військового обов’язку в районі н.п. Хитровка Суджанського району Курської області.

Майже два роки невідомості. Два роки надії та молитви. Два роки очікування дива. Але сьогодні ми змушені прийняти страшну правду – наш Захисник повертається додому на щиті…

🇺🇦 19 червня 2026 року громада зустрічатиме свого Героя.

Кортеж із тілом загиблого воїна прибуде о 12.30 год на в’їзд до вулиці Іващенка у селі Мирне, звідки траурна процесія вирушить до рідного дому.

Далі скорботна хода проходитиме:
▫️ по вулиці Сулими до Арки;
▫️ від Арки по вулиці Центральній до місця проведення церемонії прощання;
▫️ після завершення церемонії — до місцевого кладовища, де Герой знайде свій вічний спочинок.

Просимо всіх жителів громади долучитися до зустрічі та прощання, створивши живий коридор шани вздовж маршруту руху.

До рідного села повертається не просто військовий. Повертається син своєї землі, мужній воїн, який віддав найдорожче за Україну — своє життя.

Немає слів, які могли б загоїти біль родини. Немає слів, які могли б втамувати тугу від втрати. Є лише наша вдячність, наша пам’ять і наш обов’язок ніколи не забути ціну, яку заплатив Герой за мирне небо над нами.

Схиляємо голови у глибокій скорботі.

🕯️ Світла пам’ять Михайлу Григоренку.
🇺🇦 Вічна слава Герою України.
💙💛 Герої не вмирають.