19 жовтня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Укази №№ 1052, 1053, 1054 та 1055, якими посмертно нагородив найвищим званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» усіх чотирьох членів екіпажу гелікоптера Мі-8 вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Ці воїни прийняли свій останній бій 30 червня цього року біля села Старицьківка Полтавського району Полтавської області, захищаючи небо від ворожих безпілотників.

Серед нагороджених:
✔️ командир екіпажу, капітан Юрій Ворон;
✔️ льотчик-штурман, майор Валентин Мукшинов;
✔️ бортовий технік, старший лейтенант Богдан Хміль;
✔️ повітряний стрілець, молодший сержант Михайло Деряга.

Це високе державне визнання мужності й самопожертви Воїнів, які до останнього залишалися вірними військовій присязі та Україні. Для нас, жителів Нехворощанської громади, серед цих Героїв особливе місце займає наш земляк Михайло Деряга. Ми пишаємося ним, схиляємо голови перед його подвигом і зберігатимемо світлу пам’ять про нього у своїх серцях!

Жодна нагорода не поверне рідним найдорожчої людини, але вона назавжди засвідчила: їхній син, чоловік, батько, брат не забутий Україною! Його мужність і відданість Батьківщині назавжди залишаться частиною історії нашого краю, як і мужність його побратимів!

Нагадаємо, що Михайло Васильович Деряга народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка, у простій дружній родині, де вже зростав син Олександр. Закінчивши Соколовобалківську середню школу, продовжив навчання у Полтавському професійному ліцеї, здобувши спеціальність електромонтера. Строкову військову службу проходив у Житомирській 95-й окремій аеромобільній бригаді. Звільнившись у запас, у 2009 році поїхав у Донецьк, де працював спочатку в поліції, потім на залізниці. У 2014 році створив сім’ю. З дружиною Ольгою спочатку жили у Дніпрі, потім переїхали до Маріуполя, де Михайло Васильович працював на заводі «Азовсталь». У молодого подружжя народився син Максим.

У перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну сім’я вирішила переїхати у Соколову Балку. Тут наш земляк відразу пішов служити в Добровольче формування територіальної оборони, вже тоді прагнучи бути корисним для Батьківщини, захистити її від ворогів. Пізніше працював механіком у Полтавській газонафтовій компанії. 26 вересня 2023 року добровільно підписав контракт, ставши до лав Збройних Сил України. 7 липня ц.р. Захисника поховали в рідній Андріївці.

Дякуємо вірним синам України за їхній подвиг! Дякуємо мамі Михайла Васильовича ‒ Інні Миколаївні, батьку Василю Михайловичу, дружині Ользі Володимирівні, брату Олександру та всій родині за їхнього Сина, Батька, Чоловіка і Брата! Вічна слава екіпажу! Вічна пам’ять Михайлу Дерязі та його побратимам, які віддали життя за Україну!