Меморіал героїв. Схиляємо голови, пам'ятаючи кожного, хто віддав найцінніше за нашу свободу. Молимося за всіх, чиє життя обірвалося на полі бою, захищаючи Україну.

Руслан Ганущак був не просто бійцем, а й людиною глибокої душі та різнобічних інтересів. Його любов до гір, вишуканої кави та вміння насолоджуватися кожним моментом, незалежно від обставин, робили його унікальною особистістю. День Руслана часто супроводжувався музикою – від енергійного року до спокійного джазу та блюзу, що відображало багатогранність його натури.

Життя Руслана було тісно переплетене з доленосними подіями в історії України. Він брав активну участь у Революції Гідності, де його талант військового журналіста вперше розкрився на повну. На Майдані він записував інтерв'ю з учасниками протестів, фіксував драматичні події 18 лютого 2014 року, зокрема розгін і штурм, а також початок пожежі в Будинку профспілок. Його матеріали стали цінним свідченням тих буремних днів.

У серпні 2014 року, коли Україна зіткнулася з агресією на сході, Руслан Ганущак без вагань приєднався до батальйону «Азов» як доброволець. У складі пресслужби підрозділу він продовжував свою важливу роботу, фіксуючи бойові дії та записуючи інтерв’ю з бійцями. Його камера зафіксувала епізоди з Іловайська, Широкиного, Гранітного, Бердянського та Марʼїнки, створивши неоціненну хроніку героїчного опору.

Творчий доробок Руслана не обмежувався лише репортажами. У 2016 році світ побачив його документальний фільм про війну на Донбасі під назвою «Два дні в Іловайську», який глибоко розкривав трагедію та героїзм тих подій. Також у Широкиному він зняв стрічку «Брат за брата», присвячену грузинським добровольцям, які пліч-о-пліч з українцями воювали у складі «Азову», демонструючи незламну солідарність.

Після початку повномасштабної війни, коли ворог знову зазіхнув на суверенітет України, Руслан Ганущак, як справжній патріот і герой України, знову став на захист Батьківщини. Він долучився до Збройних Сил України, де служив старшим сержантом розвідувального відділення ударних безпілотних комплексів 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Його відданість і професіоналізм були прикладом для побратимів.

11 січня 2025 року Руслан Ганущак загинув під час виконання бойового завдання в Курській області, захищаючи свою країну. Він віддав своє життя, щоб ми могли жити у вільній Україні. Пам’ять про цього відважного героя України, його жертовність та непересічний внесок у боротьбу за незалежність житиме вічно в серцях українців. Його ім'я навіки вписано в історію як символ незламності та віри в перемогу.