#меморіал_героїв #Ічнянщина
🕘Хвилина мовчання

🕯Анатолій Литвиненко народився 28 вересня 1988 в місті Ічня. Середню освіту здобув у загальноосвітній школі №3. Потім навчався в Ічнянському професійному аграрному ліцеї та отримав спеціальність тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

По закінченні ліцею працював інженером у Києві. Згодом, після смерті матері, повернувся до рідного міста, там жив та працював водієм у різних підприємствах. Багато читав.

29 березня 2024 року його призвали на військову службу. Уже з травня упродовж двох тижнів Анатолій навчався за програмою підготовки «водій багатоцільових автомобілів, ВОС-790» і здобув кваліфікацію спеціаліста ІІІ класу. З 24 травня служив навідником у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

Солдат Анатолій Литвиненко загинув 16 липня 2024 року поблизу села Північне Бахмутського району Донецької області. Йому було 35.

«Це була м’яка, життєрадісна, світла та весела людина. Навіть на війні мій брат не втрачав оптимізму», – розповіла Тетяна Стеценко.
«За час проходження служби Анатолій Вікторович зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував на відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих, мав добрий рівень мотивації до військової служби і професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих, а також із розумінням ставився до питань, що виникали, та враховував їх», – додав командир бригади, у якій служив захисник.

Поховали воїна в Києві на міському кладовищі.
В Анатолія залишилися сестра та племінники.
Щирі співчуття рідним та близьким!

Вічна пам’ять Герою!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Герої не вмирають!

🎖Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня