Пам’яті Героя: Борис Гармаш, Захисник України з Ічнянщини

#меморіал_героїв #Ічнянщина

🕘 Хвилина мовчання

🕯️Борис Гармаш, син української землі, народився 6 серпня 1971 року в мальовничому місті Ічня. Його шлях до знань розпочався з 4 класів місцевої школи №2, а згодом продовжився у школі №4. Фах кіномеханіка він здобув в Охтирському професійно-технічному училищі, здобуваючи середню спеціальну освіту. Життєвий шлях Бориса був тісно пов’язаний із захистом Батьківщини, чому він присвятив значну частину свого життя. Строкова військова служба, яку він пройшов із гідністю, загартувала його дух і підготувала до майбутніх випробувань, принісши йому звання молодшого сержанта.

Шлях Воїна: Від Добровольця до Командира

З перших днів російсько-української війни, 7 липня 2015 року, Борис Гармаш став на захист України як доброволець. Він служив у складі 53-ї окремої механізованої бригади, де його відвага та професіоналізм дозволили йому обіймати посаду снайпера. Після чергової ротації, він опинився під селом Зайцеве на Донеччині. Саме там, у липні 2016-го, він вперше відчув на собі жорстокість війни, отримавши поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Незважаючи на небезпеку, він продовжував боронити рідну землю, і згодом, на тих же позиціях, отримав контузію та нове поранення.

З листопада 2018 по травень 2019 року, Борис Гармаш продовжив свою військову службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Спочатку він був стрільцем, а потім перейшов на посаду гранатометника, демонструючи гнучкість та адаптивність на полі бою. З січня по липень 2020 року, його лідерські якості були відзначені призначенням на посаду командира відділення у 24-ій окремій механізованій бригаді. Пізніше він став командиром бойової машини піхоти, продовжуючи виконувати відповідальні завдання.

Останній Бій та Вічна Пам’ять

З початком повномасштабного вторгнення, Борис Гармаш, разом зі своїми побратимами, активно брав участь у партизанських діях, знищуючи ворожу техніку, яка намагалася захопити Київ. Його рішучість та мужність стали прикладом для багатьох. 6 квітня 2022 року, його знову мобілізували, і вже за місяць він приєднався до лав 118-ої бригади. Він мужньо боронив Україну на таких напрямках, як Оріхів, Мала Токмачка, Роботине та Мелітопольському. За свою незламність та відданість, він був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

Життя головного сержанта Бориса Гармаша обірвалося 20 жовтня 2023 року. Він загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине на Запорізькому напрямку, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Воїну було 52 роки. Його поховали з усіма військовими почестями у рідному місті Ічня.

У Бориса залишилися найрідніші люди: дружина, четверо дітей та інші близькі родичі. Його втрата – це невимовний біль для всієї родини та громади. Щирі співчуття рідним та близьким!

Вічна та світла пам’ять Герою! Герої не вмирають! 🇺🇦

Вмирають вороги!