#меморіал_героїв #Ічнянщина

🕘9.00 Хвилина мовчання

🕯Сьогодні ми вшановуємо світлу пам’ять Ігоря Буренка – відважного захисника України, талановитого футболіста та справжнього Героя, чиє життя обірвалося надто рано. Ігор Буренко народився у мальовничому селі Рожнівка, де зростав, здобував освіту та змалечку плекав свою пристрасть до футболу. З 1996 по 2006 рік він навчався у місцевій середній школі, де вже тоді проявив себе як обдарований спортсмен. Його батько завжди мріяв, щоб син досяг вершин у футболі, і Ігор Буренко докладав усіх зусиль, аби втілити цю мрію в життя.

Ще школярем Ігор активно брав участь у футбольних змаганнях, демонструючи неабиякий талант і самовіддачу. Він грав у складі команди «Темп» на чемпіонаті Ічнянського району та став справжнім чемпіоном Ічнянщини, завоювавши серця вболівальників. Його футбольна кар’єра продовжилася у складі рожнівської команди «Рожнівка-Агро», де він також залишив помітний слід. Після закінчення 10 класу, прагнучи поєднати спорт з освітою, Ігор Буренко вступив до Броварського вищого училища фізичної культури. Згодом він продовжив своє навчання у Національному університеті державної фіскальної служби України, де здобув повну вищу освіту за престижною спеціальністю «фінанси і кредит». Навіть під час навчання в університеті Ігор не залишав свою любов до футболу, здобувши срібло на Чемпіонаті України з футболу та отримавши почесне звання кандидата в майстри спорту – це свідчило про його непересічний талант та наполегливість. У 2011 році він допоміг команді «МКК-Сінком» стати чемпіоном району, а у 2013-му – здобути перемогу в чемпіонаті та Кубку у складі команди «Динамо-Ічня».

Життя Ігоря Буренка було прикладом не лише спортивних досягнень, а й відданості Батьківщині. Строкову службу він проходив у військовій частині А1479, де проявив себе як відповідальний та сміливий воїн. Після цього його зарахували на посаду пожежного, і згодом він опанував складну та відповідальну спеціальність військового пожежника. Ігор продовжував активно займатися футболом, незважаючи на службу, і здобував нові нагороди, підтверджуючи свою майстерність. З 15 травня 2024 року, з початком повномасштабного вторгнення, старший солдат Ігор Буренко вступив до лав 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, обіймаючи важливу посаду стрільця-помічника гранатометника. Його позивний «Бурий» був відомий серед побратимів.

На жаль, життя Героя обірвалося надто рано. Старший солдат Ігор Буренко загинув на полі бою 30 червня 2024 року, виконуючи свій військовий обов’язок поблизу міста Вовчанськ Харківської області. На момент загибелі йому назавжди залишилося 34 роки. Вдома на нього з нетерпінням чекали люблячі батьки, сестра, дружина, маленький син Станіслав та донечка Любава. Його відхід – це невимовна втрата для всієї родини, громади та України.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Ігоря Буренка. Нехай пам’ять про його відвагу, професіоналізм та незламний дух живе вічно. Вічна пам’ять Герою!🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Герої не вмирають! На знак вшанування його мужності та жертовності, старшого солдата Ігоря Буренка посмертно нагородили високим орденом «За мужність» III ступеня.