Пам’ять про Героя: Молодший сержант Сергій Сурай

#меморіал_Героїв #Ічнящина

Хвилина мовчання за захисником України

Сьогодні Україна схиляє голову в хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять своїх вірних синів та доньок. Один з таких героїв – молодший сержант Сергій Сурай, чиє життя обірвалося за нашу свободу. Сергій Сурай народився 16 квітня 1997 року в мальовничому селі Більмачівка, що на Ічнящині. З юних літ він зростав у любові до рідної землі, про що свідчили його захоплення та талант.

Ще в дитинстві Сергій Сурай був невід’ємною частиною культурного життя села. Він постійно брав участь у художній самодіяльності, і жоден концерт у сільському будинку культури не обходився без його присутності на сцені. Його щира любов до українських пісень, які він так майстерно виконував, була відома всім. Ця пристрасть до народної творчості була проявом його глибокого патріотизму, що згодом переріс у готовність стати на захист Батьківщини.

У липні 2017 року Сергій Сурай розпочав строкову військову службу, що стало першим кроком на його військовому шляху. Після завершення служби, у мирному житті, Сергій оселився в Броварах на Київщині, де працював на складі. Він був людиною широких інтересів: у вільний час обожнював подорожувати, відкриваючи для себе нові місця та культури. Також його приваблювало рибальство, де він знаходив спокій та гармонію з природою.

Коли ворог підступно розпочав повномасштабне вторгнення, Сергій Сурай без вагань став на захист рідної землі. Він приєднався до лав 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського та мужньо боронив кордони країни на Донеччині, у найгарячіших точках. Його відданість та хоробрість були відзначені неодноразово. 06 квітня 2024 року Сергій був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», що стало визнанням його особистої мужності та професіоналізму на полі бою. Крім того, він мав й інші численні нагороди та грамоти, які свідчили про його високі досягнення у військовій службі.

Молодший сержант Сергій Сурай помер у медичному закладі Вінниці 28 червня 2024 року, не витримавши важких поранень. На початку літа він отримав смертельне поранення внаслідок жорстокого ворожого обстрілу в селі Павлівка Донецької області. Ця втрата є невимовною для його родини та всієї України. Сергієві було всього 27 років – ціле життя, повне планів та мрій, було обірване агресією.

Захисника України поховали в рідному селі, де він провів своє дитинство та юність. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу. У Сергія Сурая залишилися мама, дві сестри, племінниця, наречена, дядько та бабуся – ті, для кого він був опорою та радістю. Щирі співчуття рідним та близьким у цій невимовній скорботі.

Герої не вмирають. Їхня пам’ять живе вічно в наших серцях. Вічна пам’ять! Вічна слава Героям!

Посмертно воїна нагородили високою державною нагородою – орденом «За мужність» III ступеня. Це ще одне свідчення його незламності та самопожертви в ім’я свободи та незалежності України. Україна пам’ятатиме кожного, хто віддав своє життя за її майбутнє, і Сергій Сурай навічно вписаний в пантеон наших Героїв.