Минув рік, як Україна втратила свого відважного сина, старшого солдата Журавльова Владислава Андрійовича. Ця сумна річниця, 24 липня 2025 року, нагадує нам про неоціненний внесок героя у боротьбу за свободу та незалежність нашої держави. Владислав Андрійович, народжений 22 грудня 2000 року у мальовничому місті Світловодськ Кіровоградської області, пройшов шлях від шкільних років у Світловодській ЗОШ №3 до навчання у Світловодському політехнічному фаховому коледжі ЦНТУ. Його патріотизм та відданість Батьківщині проявилися особливо яскраво у 2021 році, коли він вступив до лав ЗСУ. З перших днів повномасштабного вторгнення, Владислав без вагань підписав контракт, ставши на захист рідної землі. Служив він старшим навідником 3 гармати 2 самохідного артилерійського взводу 3 самохідної артилерійської батареї 1 самохідного артилерійського дивізіону 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Його життя обірвалося 24 липня 2024 року в лікарні міста Запоріжжя від травм, отриманих під час виконання бойового завдання. Прощання з нашим Героєм відбулося 26 липня 2024 року на центральній площі Світловодська, де зібралися рідні, друзі та побратими, щоб віддати шану його подвигу. Вічна пам'ять Захиснику України, Журавльову Владиславу Андрійовичу, чий подвиг назавжди закарбується в наших серцях. Його жертовність є прикладом незламності українського духу.