Минає рік, сповнений болю та гіркої пам’яті, з того дня, як Україна втратила свого вірного сина Сергія Андрійовича Жука. Сергій Жук, справжній патріот і герой, приєднався до лав Збройних Сил України 5 червня 2024 року. Його шлях воїна був сповнений відданості та мужності. Він проходив службу на посаді командира гранатометного відділення у єгерському батальйоні. Для своїх побратимів Сергій Андрійович був не просто командиром, а прикладом для наслідування, наставником, людиною, на яку рівнялися і яку глибоко поважали. Його відданість справі захисту Батьківщини була непохитною. 12 вересня 2024 року, виконуючи надважливе бойове завдання поблизу села Долинівка, що на Донеччині, у Покровському районі, життя Сергія Андрійовича трагічно обірвалося. Він віддав найцінніше, що мав – власне життя – захищаючи нашу свободу, нашу незалежність, наше майбутнє. Кожен захисник України – це приклад неймовірної відваги. Його жертовність і мужність назавжди залишаться в наших серцях, як вічний вогонь пам'яті. Пам’ять про Сергія Жука, нашого героя, буде вічним нагадуванням про високу ціну, яку ми платимо за можливість жити під мирним небом. Його ім'я назавжди вписане в історію України як ім'я справжнього захисника. Ми пам'ятаємо. Ми не забудемо. Вічна слава Сергію Жуку, вічна слава кожному захиснику України!