Минає рік, як на війні загинув Ігор Климович, позивний «Африка». Це був не просто воїн, а справжній інтелектуал, який поєднував любов до України з глибоким знанням її історії. Народився 13 червня 1991 року в селі Грабовець на Прикарпатті. Навчався у Дулібському ліцеї імені М. Шашкевича, а вищу освіту здобув в Інституті туризму Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ще з юних років Ігор був активним учасником Революції Гідності, що стало початком його громадянської позиції.

Ігор Климович був людиною багатьох талантів: поет, фотохудожник, історик, реконструктор і дослідник української минувшини. Він заснував історичний клуб «Застава», який займався відтворенням подій минулих століть та популяризацією історії рідного краю. Він також був автором поетичних збірок, у яких оспівував красу природи та боротьбу за волю. Однією з його найбільших археологічних знахідок став давній хрест-енколпіон, виявлений поблизу рідного села. Ця знахідка відкрила нові сторінки в історії регіону. Також Ігор разом із побратимами врятував від знищення унікальну 900-річну половецьку кам’яну бабу з Донеччини, яка сьогодні є свідченням нашої спільної історії.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Ігор став до лав Хорунжої служби, створеної за традицією упівців, у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Його зброєю стала не тільки гвинтівка, а й слово, історія, культура. Він виконував важливу гуманітарну місію: розробляв унікальні методики морально-психологічного забезпечення, проводив лекції для військовослужбовців, організовував екскурсії та зустрічі з культурними діячами. Він надихав побратимів прикладами героїзму предків, доводячи, що боротьба за незалежність триває століттями. У лютому 2025 року Ігор отримав звання молодшого лейтенанта, що стало визнанням його лідерських якостей та внеску у військову справу.

Його життєве кредо було відображено у словах: «Треба насипати кургани, будувати пам’ятники, шукати історію й піднімати її з землі». І він це робив – вдома, на фронті, скрізь, де був. 30 липня 2025 року Ігор мужньо загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Похований у Києві на Берковецькому кладовищі. Йому було лише 34 роки.

У День Героїв пам’ять про Ігоря Климовича була увічнена у священному для українців Холодному Яру. На Пантеоні Героїв біля Мотронинського монастиря відкрили його горельєф серед полеглих Воїнів, чиї імена навіки закарбовані в історії боротьби за незалежність України. Це велика честь і водночас нагадування про високу ціну нашої свободи. Посмертно Ігор Климович нагороджений орденом Данила Галицького. Назавжди Герой, що наближав Перемогу!

Грабовецький старостинський округ