Минув рік, наповнений болем і гіркотою, відколи Україна втратила одного зі своїх відданих синів – нашого земляка Сергія Добранського з Малої Волиці. Його жертовний шлях у боях за Незалежність України став символом незламності та мужності, які щодня демонструють наші захисники. Роковини загибелі Сергія Добранського є нагадуванням про високу ціну, яку платить наш народ за свою свободу та мирне майбутнє.

9 лютого 2023 року Сергій Добранський, не вагаючись, добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Він став на захист Батьківщини, пліч-о-пліч зі своїм сином Віктором, демонструючи приклад справжнього патріотизму та відданості родині та державі. Це був вчинок, що відображає дух сотень тисяч українців, які стали на захист своєї землі. Старший сержант з позивним «Бос», Сергій Леонідович, був не просто воїном; він був мужнім та надзвичайно відповідальним командиром взводу технічного забезпечення. Його бойові завдання, що вимагали неабиякої віддачі та професіоналізму, завжди виконувалися з великою самовіддачею. Він дбав про своїх побратимів, забезпечуючи надійну роботу техніки, що було критично важливим на передовій.

Трагічна подія, що забрала життя Сергія Добранського, сталася 8 липня 2024 року. Вона навічно закарбувалася в пам'яті його родини, друзів та всієї громади. Це сталося біля населеного пункту Залізне, що знаходиться в Бахмутському районі Донецької області – одній з найгарячіших точок на карті війни. Загибель Сергія сталася під час інтенсивних артилерійських обстрілів противника та безпосереднього бойового зіткнення. В умовах жорстоких боїв, коли кожен метр землі оплачувався кров'ю, він отримав поранення, несумісне з життям. Найбільш розриває серце те, що мужнє серце батька перестало битися на руках у сина – це свідчення не лише особистої трагедії, а й жахливих реалій сучасної війни.

Вся громада Малої Волиці та сусідніх населених пунктів схилила голови у глибокій скорботі, віддаючи останню шану воїну, який став справжнім Героєм для кожного з нас. 11 липня 2024 року Сергія Добранського було поховано на сільському кладовищі у рідній Малій Волиці. Його ім'я навічно вписане в історію села та всієї України як символ нескореності та жертовності. Кожен камінь на його могилі є нагадуванням про те, що свобода не дається задарма.

За виявлену особисту мужність, непересічну відвагу та самовіддане виконання військового обов’язку під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, старший сержант Сергій Леонідович Добранський був посмертно нагороджений високою державною нагородою. Відповідно до Указу Президента України № 684/2024, йому було присвоєно орден «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода є визнанням його надзвичайного внеску у спільну боротьбу, його непохитної волі та готовності віддати найцінніше за Батьківщину. Вона свідчить про те, що його подвиг не буде забутий, і його ім'я назавжди залишиться в пантеоні українських героїв. Вічна пам’ять Герою Сергію Добранському, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас. Його пам'ять житиме у наших серцях, надихаючи на боротьбу та віру в перемогу. Ми пам'ятаємо його подвиг і продовжуватимемо справу, за яку він віддав життя.

Більше про Захисника: https://gromada.org.ua/gromada/vilshanka/news/1751981527/