Через більше як рік невідомості, болісного очікування - додому «на щиті» повернувся Богдан Богданович Шевченко зі с.Конюшки.
Богдан Шевченко народився 31 липня 1996 року у с Конюшки на Рогатинщині. Ріс допитливим та здібним хлопчиною. Був товариський, веселий, добрий, працьовитий. Таким його виховали дідусь з бабусею, які любили онука понад усе. Закінчив Конюшківську школу. Згодом здобув фах електромонтера торговельного обладнання у Бурштинському кулінарно-торговому коледжі. Працював на підприємствах краю.
Він не встиг знайти ту одну-єдину, з якою міг би народити дітей, виростити сад, збудувати дім. У січні 2024 року Богдана мобілізували до лав Збройних сил України. У ньому прокинувся дух воїна, який був готовий захищати свою землю, боронити тих, кого любить. Служив стрільцем - снайпером 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону 115-тої окремої механізованої бригади. Був постійно на зв’язку зі своїми рідними : дідусем, тіткою Оленою, двоюрідною сестрою Христиною.    Ділився,    що війна змінила його бачення світу. Дідусь Богдан невпинно у молитвах чекав свого любого онука. Чекав, молився, надіявся. Не дочекався сьогоднішнього дня….
28-річний Богдан Шевченко загинув у бою 12 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області. І тільки зараз, після довгих місяців ідентифікації, тіло відважного воїна нарешті упокоїться в рідній землі.
Війна знищила ще одне деревце роду  українського…
Герої гинуть, рятуючи інших.

 

Дата публікації: 21.07.2025     Кількість переглядів: 23

Схожі повідомлення