Соціальна допомога потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

Забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання належними соціальними послугами є пріоритетом державної політики. Відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.04.2023 № 438, яка затверджує Порядок організації надання деяких соціальних послуг з догляду та медичних послуг потерпілими внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі — Постанова № 438).

Важливі зміни до цього Порядку були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2025 № 947 (далі — Постанова № 947), яка набула чинності 08 серпня 2025 року. Ці нововведення уточнюють розміри та умови надання соціальної послуги натуральної допомоги для потерпілих, яким за висновками відповідних комісій (лікарсько-консультативної, експертної з оцінювання повсякденного функціонування, медико-соціальної експертної) або індивідуальною програмою реабілітації визначено потребу в спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді, побутовому обслуговуванні, додатковому харчуванні або предметах догляду.

Оцінювання потреб потерпілого в натуральній допомозі проводиться соціальним менеджером, фахівцем із соціальної роботи або соціальним працівником. Таке оцінювання здійснюється не рідше одного разу на рік, згідно з підпунктом 5 пункту 2 постанови № 438, для коректного визначення необхідності надання соціальних послуг.

Розміри щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання предметів та засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів і засобів догляду, залежать від встановленої медичним висновком потреби. Наприклад:

• При потребі в спеціальному медичному догляді та забезпеченні медичними виробами/лікарськими засобами: компенсація становить половину мінімальної заробітної плати.
• При потребі в постійному сторонньому догляді та забезпеченні медичними виробами/лікарськими засобами: компенсація становить чверть мінімальної заробітної плати.
• При потребі в побутовому обслуговуванні та забезпеченні медичними виробами/лікарськими засобами: компенсація становить одну шосту мінімальної заробітної плати.
• При потребі лише в спеціальному медичному догляді: компенсація становить чверть мінімальної заробітної плати.
• При потребі лише в постійному сторонньому догляді: компенсація становить одну шосту мінімальної заробітної плати.

Якщо потерпілому не встановлено потребу у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді чи побутовому обслуговуванні, але визначено потребу в забезпеченні медичними виробами та лікарськими засобами одночасно, розмір компенсації становить одну десяту мінімальної заробітної плати. У разі невстановлення потреби у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді чи забезпеченні лікарськими засобами, але визначення потреби у медичних виробах, компенсація складає одну дванадцяту мінімальної заробітної плати.

Компенсація за надання продуктів харчування становить одну дванадцяту мінімальної заробітної плати, а за надання одягу, взуття та інших предметів першої необхідності — одну десяту мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

У 2025 році розрахунок компенсацій здійснювався виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”, у розмірі 8 000 гривень. Головні управління вже надіслали відповідні повідомлення сільським, селищним та міським радам щодо потерпілих, взятих на облік, для належної організації надання соціальних послуг.