Найкращі миті — це миті повернення додому💙💛

Сьогодні Згурівська громада зустрічала свого Героя. Після довгих років ворожого полону на рідну землю повернувся житель села Малий Крупіль — Костянтин Ступак.
Це був день, у якому переплелися біль, надія, сльози й безмежна радість. День, коли чекання нарешті закінчилося. Коли мама змогла знову обійняти сина. Коли рідні побачили того, за кого щодня молилися, кого так сильно чекали і в повернення кого не переставали вірити.

З квітами, синьо-жовтими прапорами, щирими оплесками та сльозами радості Костянтина зустрічали і в Згурівці, і в його рідному Малому Круполі. Уздовж дороги стояли люди, які хотіли сказати найголовніше: «Ми чекали. Ми вірили. Ми раді, що ти вдома».
За цими обіймами — понад три роки нестерпного очікування, тривоги та невідомості. За цією усмішкою — незламність людини, яка вистояла. А за сьогоднішніми сльозами — щастя, яке неможливо описати словами.

Кожне таке повернення — це перемога життя над відчаєм. Це ще один доказ того, що українців неможливо зламати. І водночас це нагадування про всіх наших Захисників, які досі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Ми продовжуємо чекати кожного. Віримо. Боремося. Молимося.

З поверненням додому, Костянтине! Нехай попереду буде лише мирне небо, тепло рідної домівки, любов близьких і життя без війни.
Ласкаво просимо додому, Герою!