Обов' язково з часом стане краще,
і усі рани заростуть зеленим мохом.
Буває що і навіть сильні плачуть,
і сльози у них котяться горохом.


У плечі дує знов холодний вітер,
за груди ловить міцно сильна туга.
А треба це усе перетерпіти,
бо після чорної приходить біла смуга.


Автор - Андрій Малярик
#вірші

Переглянути відео у Facebook