Обухівська громада знову в глибокій скорботі: відбулося прощання з Героєм Юрієм Новосадом, старшим лейтенантом Збройних Сил України, який віддав життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність України. Церемонія прощання відбулася у Григорівці, а поховали Захисника у рідній Матяшівці — селі, де він народився і куди повернувся назавжди.

Юрій Миколайович Новосад народився 20 грудня 1975 року в Матяшівці Обухівського району Київської області. Навчався у Григорівській загальноосвітній школі, згодом здобув фах інженера-хіміка-технолога у Державній академії легкої промисловості України в Києві. Під час навчання закінчив військову кафедру та отримав звання лейтенанта.

У мирному житті Юрій Новосад працював у цивільній сфері та займався підприємництвом, зокрема у виробничо-торговельній фірмі «ЕКМІ». Він захоплювався риболовлею, любив тварин, вів фермерське господарство. Рідні пам’ятають його як турботливого сина, люблячого батька й надійну опору родини.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації Юрій Миколайович долучився до Сил територіальної оборони. У 2024 році продовжив службу у 107-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Для вдосконалення військових навичок проходив підготовку в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також у навчальних центрах Полтави та Німеччини.

Бойовий шлях старшого лейтенанта Новосада пролягав через найгарячіші ділянки фронту. Він командував стрілецьким взводом на Покровському, Куп’янському та Краматорському напрямках. Серед побратимів мав беззаперечний авторитет, був відомий за позивними «Циган» та «Алілуя».

26 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Оріхуватка Краматорського району Донецької області Юрій Новосад героїчно загинув, мужньо захищаючи державний суверенітет України.

Сьогодні рідні, друзі, односельці, представники Обухівської громади та бойові побратими зібралися, щоб віддати останню шану воїну. У спільній скорботі вони схилили голови перед мужністю людини, яка стала на захист Батьківщини й до кінця залишилася вірною військовій присязі та українському народові.

За кожним полеглим Захисником — цілий світ: родина, спогади, нездійснені мрії. Немає слів, здатних втамувати біль матері, яка втратила сина, дітей, які втратили батька. Висловлюємо щирі співчуття матері Марії Семенівні, сестрі Людмилі, дітям Артему, Анні та Наталії, цивільним дружинам Наталії та Олені, бабусі Тетяні Федорівні, усім рідним, близьким і побратимам.

Самовідданість, мужність і внесок Юрія Новосада у захист Батьківщини назавжди залишаться в історії України та в серці кожного українця. Схиляємо голови у глибокій скорботі. Світла пам’ять про Героя житиме в наших серцях. Герої не вмирають — вони назавжди залишаються в пам’яті народу.