Осінь цього року приносить особливо сумні звістки з фронту. Кожен день війни забирає найкращих – мужніх, чесних, працьовитих, тих, хто став на захист Батьківщини. Втрата кожного воїна – це не просто рядок у зведеннях, а зламана людська доля, невимовний біль для рідних та близьких, розірване серце громади.

Сумна звістка знову сколихнула Петрівську громаду: у селі Приморське на Запоріжжі, під час будівництва фортифікаційних споруд, загинув наш земляк, захисник України, Вовк Володимир Іванович.

Володимир Іванович народився 25 вересня 1982 року в селі Богданівка, де й закінчив місцеву школу. Його трудова біографія включала роботу на різних підприємствах: ПП «Дружба», СФГ «Роксолана», КП «Петрівський водоканал». Він не уникав жодної роботи, сумлінно виконуючи обов'язки охоронника, підсобного робітника, слюсаря з ремонту автомобілів та працівника із благоустрою. Колеги згадують його як урівноважену, спокійну та надзвичайно працьовиту людину.

У 2009 році Володимир створив сім'ю. Він був люблячим чоловіком та дбайливим батьком. Діти – Денис, Михайло та Ангеліна – зростатимуть, пишаючись подвигом батька, який віддав життя за їхнє мирне майбутнє. Домівка, де раніше лунав дитячий сміх, тепер сповнена тишею та болем непоправної втрати.

8 квітня 2025 року Володимира було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Службу він проходив на Запоріжжі. 9 жовтня 2025 року востаннє вийшов на зв'язок з рідними, намагаючись заспокоїти їх, кажучи, що все гаразд. Наступного дня, 10 жовтня, трагічна звістка прилетіла на рідний поріг, обірвавши життя нашого героя.

Світла пам'ять про Володимира Івановича Вовка назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав. Він був доброю, щирою, працьовитою людиною, яка понад усе любила свою родину, дітей та Батьківщину. Петрівська селищна рада та вся громада висловлюють найщиріші співчуття родині загиблого Героя. Нехай Господь упокоїть його душу в Царстві Небесному, а близьким дасть сил пережити це невимовне горе. Вічна пам'ять воїну!