ПАМ’ЯТАЄМО…
Дванадцятого листопада минає рік, як відійшов у вічність наш дорогий Кириченко Сергій Анатолійович…

Доля не завжди була милостивою до нього, та він завжди знаходив у собі сили йти далі. Жити без тебе — важко, без твоїх мудрих порад, доброти, порядності, надійності. Ти був найкращим люблячим братом, батьком, другом. Як рано ти пішов від нас…

Неможливо передати той нестерпний біль, що розриває душу і крає серце. Як же не вистачає тебе, твоєї любові, співчуття, підтримки і турботи. Якби ж можна було повернути тих, кого забрало небо, хто був таким рідним і дорогим до болю…

Вічний спокій твоїй душі… Ми дуже сумуємо за тобою: сестра з сім’єю, діти, рідні, друзі.