Вшановуємо пам'ять Героя: Два роки тому загинув Сенич Микола Миколайович, віддавши життя за свободу України. Микола Миколайович Сенич народився 1 лютого 1977 року в селі Барвінки. Він здобув освіту в Барвінківській середній школі (1984-1992 рр.), а згодом опанував фах кухаря у Малинському професійно-технічному училищі № 13 (1992-1995 рр.). Строкову військову службу у ВДВ Микола Миколайович проходив з 1995 по 1997 роки в Івано-Франківській області, м. Хирів. Після служби розпочав трудовий шлях у пожежно-рятувальній службі. У Миколи Миколайовича залишилися двоє синів від першого шлюбу, з першою дружиною Ольгою вони прожили 16 років. Другий шлюб він уклав 20 квітня 2022 року з Луговською Вітою Павлівною, мешканкою громади, в нелегкий час повномасштабного вторгнення. Син Олександр згадує батька як приклад для наслідування, дотепного, справедливого та харизматичного борця, який завжди знаходив сили посміхатися і жартувати, навіть у складні часи. Микола Миколайович також любив тихе полювання, цінуючи моменти самотності для роздумів. З 2014 року Микола Миколайович боронив східні кордони України від ворога в зоні АТО. З початком повномасштабного вторгнення, разом зі старшим сином Олександром, вони добровільно вступили до лав захисників. 25 лютого 2022 року вони прийшли до ТЦК та СП Коростенського 3-го відділу, щоб стати на захист Батьківщини. Їхній бойовий шлях розпочався у 13-му окремому батальйоні ДШВ, починаючи з успішної Макарівської операції на Київщині. Згодом, у складі 46-го окремого аеромобільного батальйону ДШВ, Микола Миколайович та його син пройшли додаткове навчання в Житомирі, а потім вирушили на південь України для звільнення Херсонщини. Після успішної операції Микола Миколайович отримав звання головного сержанта. Він також пройшов навчання у Великій Британії. Батальйон вирушив на Запорізьку область для проведення операцій. Фатальною стала спеціальна операція 29 серпня 2023 року. Батько з побратимами виїхали на завдання, яке тривало 4 години. Під час інтенсивного мінометного та артилерійського обстрілу, Микола Миколайович отримав поранення, несумісні з життям. Він загинув смертю хоробрих, захищаючи Україну. Син Олександр з болем згадує: "Я втратив весь всесвіт разом зі своїм батьком". Дата 31 серпня 2023 року назавжди залишиться раною в серці. Миколу Миколайовича поховали на Батьківщині, в селищі Чоповичі, під синім небом та рідним прапором. Герой відзначений численними орденами та нагородами за заслуги перед Україною. Вічна і світла пам'ять Герою!