Пам’ятаємо загиблих. Пам’ятаємо закатованих. Пам’ятаємо полонених
У 21 столітті існують чіткі правила навіть для війни. Вони записані в Женевських конвенціях. Згідно з ними, військовополонений — це не злочинець, це солдат, який чесно виконував свій обов’язок. Його заборонено катувати, морити голодом чи судити за те, що він захищав свій дім. Поранені мають отримувати медичну допомогу. Проте численні факти свідчать, що ці закони людства ігноруються.
28 липня в Україні та Новоархангельській громаді вшанували світлу пам’ять тих, хто зазнав ворожий полон, ізоляцію, знущання, але до останнього подиху залишився вірним рідній Батьківщині, військовій присязі та своїй людській гідності.
Мітинг розпочався з хвилини мовчання за усіма відданими борцями, які в різні часи віддали своє життя за Україну, її свободу та незалежність.
До пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні та Героям-захисникам були покладені квіти.
До присутніх звернувся Новоархангельський селищний голова Юрій Павлович ШАМАНОВСЬКИЙ. У своєму виступі голова громади зазначив:
— Сьогодні ми зібралися, аби в тиші й скорботі згадати військових і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Наш святий обов’язок — не дозволити, щоб їхній біль і подвиг були забуті. Пам’ять про них завжди житиме в наших серцях.
Слово було надане начальнику відділу цивільно-військового забезпечення третього відділу Голованівського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки майору Вадиму Віталійовичу Чорному.
Як заклик не забувати ціну свободи прозвучали слова ведучого заходу, директора селищного Будинку культури Василя Івановича Ільченка:
— Імена тих, хто віддав своє життя за Україну, назавжди залишаться в нашій пам’яті. Їхній подвиг — це наша історія, наш біль і водночас наша сила. Пам’ятаймо їх. Шануймо їх. Зробімо все, щоб їхня жертва не була марною.
Слава Україні!
Героям слава!