Пам’ятаємо своїх героїв. 27 липня – річниця загибелі Ігоря Владиславовича Князєва, мешканця села Копили. Ігор Владиславович проходив службу на посаді стрільця-зенітника зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону однієї з військових частин 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. З 2020 року він виконував бойові завдання у найгарячіших точках Луганської області та поблизу міста Вугледар на Донеччині. Був учасником бойових дій. Мужній, відважний воїн, досвідчений і мудрий наставник, Ігор Владиславович завжди підтримував молодших побратимів, ділився з ними знаннями, порадами та батьківською турботою. Недарма одним з його позивних був «Дядя Ізя». 27 липня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області життя захисника обірвалося. Без люблячого чоловіка, батька й дідуся залишилися дружина Світлана, діти Карина та Ігор, онучка Даринка. Світла пам’ять про Ігоря Владиславовича назавжди житиме у серцях усіх, хто мав честь знати його особисто. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Ігоря Владиславовича. Жодні слова не здатні втамувати біль втрати найдорожчої людини. За мужність і віддану службу Герой був нагороджений Відзнакою 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Вічна слава Герою, який віддав своє життя за Україну. Ігор Князєв народився в селі Копили, де й проживав до війни. Він був справжнім патріотом України, тому з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Його служба в 72-й бригаді була позначена багатьма бойовими завданнями. Побратими згадують його як надійного товариша та вмілого воїна. Його втрата є великою трагедією для всієї громади Копил. Пам’ять про героя житиме вічно.