Пам’ятаємо… Сумуємо… Не забудемо…

Сьогодні, 29 червня, минає друга річниця з дня загибелі нашого земляка, мужнього Захисника України — МАЗУРА ЮРІЯ ОЛЕГОВИЧА.

Мазур Юрій Олегович народився 28 квітня 1993 року в селі Сахнівці Ізяславського району Хмельницької області. Зростав допитливим, розсудливим, добрим і щирим хлопцем.
Упродовж 1999–2008 років навчався у Сахновнцькій ЗОШ l-lll ст. Після її закінчення вступив до Грицівського вищого професійно-технічного училища, де у 2011 році здобув фах автослюсаря.
У 2012 році проходив строкову військову службу. У мирному житті Юрій працював на підприємстві «Комплекс Агромарс» на Київщині, згодом — за кордоном, у Польщі. Він працював, будував плани, мріяв про щасливе майбутнє у вільній країні.

У 2020 році Юрій одружився, згодом у родині народилася донечка Софія. Він дуже любив свою сім’ю, рідних, свою домівку, своє село і свою Україну.
У пам’яті рідних, друзів, односельців і всіх, хто знав Юрія, він назавжди залишиться доброю, радісною, щирою людиною. Він умів підтримати, порадити, допомогти, не пройти повз чужу біду. Його добре серце, людяність, відкритість і щира усмішка назавжди залишаться у спогадах тих, хто мав щастя знати його особисто.

З перших днів повномасштабної війни Юрій сам став на захист нашої Батьківщини. Коли ворог прийшов на українську землю, він не залишився осторонь, а обрав шлях воїна — шлях честі, мужності, відповідальності та любові до рідної країни.

Із лютого 2022 року Юрій перебував у складі місцевої територіальної оборони, а вже з квітня того ж року боронив Сумщину в лавах 36-го окремого стрілецького батальйону.
У серпні 2022 року брав участь у запеклих боях за Піски, де отримав поранення. Після лікування, у грудні, знову повернувся на фронт. З 2023 року тримав оборону на річці Оскіл на Харківщині.
У червні 2024 року підрозділ Юрія було перекинуто на Вугледарський напрямок.
29 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Юрій Мазур зник безвісти.

П’ятнадцять довгих місяців тривали пошуки, очікування, біль і надія. Рідні до останнього чекали на звістку. Та, на жаль, за результатами ДНК-експертизи Юрія було ідентифіковано.
23 жовтня 2025 року Герой Юрій Мазур «на щиті» назавжди повернувся додому, щоб знайти вічний спокій у рідній землі — у своєму рідному селі Сахнівці.

Юрію назавжди 32…
Від імені Сахновецької сільської ради, всієї громади та від себе особисто голова громади Олександр ШРЕЙДЕР висловлює щирі слова співчуття мамі Героя, дружині, донечці Софії, рідним, близьким, друзям, побратимам, односельцям і всім, хто знав, любив і пам’ятає Юрія.
Неможливо словами загоїти біль втрати. Неможливо повернути сина, чоловіка, батька, друга, побратима… Але ми зобов’язані пам’ятати його ім’я, його життєвий шлях, його доброту, його мужність і його подвиг.
Юрій віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за нашу свободу, за мирне майбутнє своєї донечки, своєї родини, рідної громади та всієї держави.
Схиляємо голови у скорботі, вдячності та глибокій шані перед світлою пам’яттю нашого Захисника.
Нехай пам’ять про Юрія буде вічною, а його подвиг назавжди залишиться у серцях вдячних поколінь.

Вічна пам’ять і слава Герою України!
Герої не вмирають!
З повагою, сільський голова
Олександр ШРЕЙДЕР