Пам’ять про Героя В’ячеслава Надибського — це історія людини, яка народилася 26 серпня 1987 року на Вінниччині. Він зростав із братом Віктором та сестрою Наталією. Родина завжди була для нього найбільшою опорою. Батько помер, коли В’ячеславу було лише 9 років, тож поруч залишилися мама, брат і сестра. Саме вони стали тим фундаментом, з яким він пройшов життя.

В’ячеслав навчався у Балчанській школі, був активним, життєрадісним і допитливим. Згодом три роки навчався у Барському професійному будівельному ліцеї, а пізніше здобув спеціальність механіка у ВТК у Вінниці. Він не боявся роботи: працював на Roshen, Барському машинобудівному заводі та разом із сестрою Наталією. Мріяв про власний автомобіль — і своєю наполегливістю здійснив цю мрію. Любив музику, автомобілі та прості речі, з яких складається життя.

26 грудня 2022 року В’ячеслав Надибський добровільно пішов захищати Україну. Він служив у роті зв’язку, військова частина А4712, солдат із позивним «Комбо». Позивний був пов’язаний із автомобілем Combо, який у мирному житті був його захопленням. Побратими згадують його як товариського, відданого та винахідливого воїна, який прагнув завдати ворогу якнайбільшої шкоди.

В’ячеслав виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема обороняв Запорізьку область. 17 вересня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. 21 вересня 2023 року родина отримала звістку, що В’ячеслав зник безвісти. Майже два роки рідні чекали, сподівалися й вірили. Але надійшла страшна звістка про загибель. В’ячеславу було лише 36 років.

Для держави він — солдат. Для побратимів — «Комбо». Для мами, брата та сестри — син і брат Славік, Славунчик, Сливка. Для всієї родини — людина, яку неможливо замінити. В’ячеслав Надибський віддав своє життя за Україну. Його пам’ять житиме в музиці, яку він любив, в автомобілях, які цінував, у дитячій історії про брата та в серцях усіх, хто його знав.

Вічна пам’ять Герою🇺🇦