ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ ВІКТОРА СМОЛЯРЧУКА
Смолярчук Віктор Вікторович. Солдат, кулеметник зенітного кулеметного відділення зенітного ракетного взводу роти бойового забезпечення в/ч А0853. Позивний «Смольний».
Віктор Смолярчук народився 13 березня 1980 року в місті Сокаль Львівської області. Його батьки, Віктор Федорович та Людмила Іванівна, походили з простої та чесної робітничої родини, де понад усе цінували справедливість, доброту та щиру працю. Разом із братом Володимиром Віктор зростав у атмосфері взаємопідтримки, поваги та глибокого родинного тепла. Хлопець навчався у Сокальській середній школі номер один, де завдяки своєму товариському характеру, відкритості та доброму серцю мав дуже багато вірних друзів.
Майже одразу після закінчення школи у життя Віктора прийшло велике і справжнє кохання. Він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ларисою, яка стала для нього надійною опорою та вірною супутницею на довгі двадцять сім років спільного щасливого життя. Їхня родина була справжнім зразком гармонії, затишку та любові. Доля благословила подружжя трьома чудовими дітьми, а саме донькою Галиною, сином Володимиром та донькою Мар’яною. З роками родинне коло розширилося, коли у життя доньок увійшли зяті Сергій та Іван, а найбільшою життєвою радістю для Віктора Вікторовича стало народження онуків. Він безмежно любив та обожнював своїх онучок Кіру та Кароліну, а також маленького онука Дмитрика, для яких завжди був найкращим та найдобрішим дідусем у світі.
Свій трудовий шлях Віктор розпочав дуже рано. Вже з вісімнадцяти років він пішов працювати на шахту, де опанував складну та відповідальну спеціальність електрика, яка вимагала неабиякої точності, зосередженості та сміливості. У 2008 році Віктор разом із родиною прийняв важливе рішення змінити місце проживання і переїхав до села Комарівці. Тут він швидко знайшов своє покликання та влаштувався на роботу в ТОВ «Комарівці». Чоловік виявився надзвичайно працьовитим та універсальним майстром, адже успішно виконував майже всі види робіт по догляду за місцевими садами. Проте його професія електрика стала справжнім порятунком не лише для підприємства, а й для всіх мешканців села. Навряд чи знайдеться у Комарівцях хоча б одна оселя, куди б Віктор не приніс світло, затишок та вчасну допомогу. Усі односельці відгукуються про нього з неймовірною теплотою та вдячністю. Кожна людина, яка його знала, впевнено скаже про нього найголовніші слова, що він був абсолютно безвідмовним і завжди готовим прийти на допомогу за першим покликом.
1 лютого 2025 року життя Віктора Смолярчука докорінно змінилося, коли його разом із двома близькими друзями призвали на службу до лав Збройних Сил України. Через певні проблеми зі здоров’ям чоловіка направили для проходження військової служби до Барської військової частини А0853. Там він гідно виконував обов’язки кулеметника зенітного кулеметного відділення зенітного ракетного взводу роти бойового забезпечення, отримавши від побратимів авторитетний позивний Смольний.
Після проходження курсу базової військової підготовки Віктор був направлений у місто Краматорськ Донецької області для подальшого виконання бойових завдань. Разом із ним поруч несли службу його односелець Василь та вірний побратим Олекса. Навіть в умовах суворої військової реальності Віктор залишався вірним своїй світлій душі. Товариші по зброї згадують його як надзвичайно доброго, щирого та безвідмовного чоловіка, на якого завжди без вагань можна було покластися у найважчу хвилину.
Проте війна вимагає надлюдських зусиль, і 7 серпня 2025 року надвечір серце відважного захисника не витримало колосальної напруги та важких випробувань. Життєвий шлях Віктора Вікторовича Смолярчука передчасно завершився на сорок п’ятому році життя. Він залишив по собі невимовний біль у серцях дружини, дітей, онуків та всієї громади, але водночас подарував усім нам вічний приклад справжньої чоловічої гідності, родинної вірності та безмежної людської доброти.
Найкращі йдуть першими! Вічна слава і шана героєві!