Останнім часом американське оборонне відомство, відоме як Пентагон, активно посилює тиск на своїх ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію. Мета цього тиску — отримати конкретні зобов’язання щодо їхньої ролі у випадку можливого військового конфлікту між США та Китаєм за острів Тайвань. Ця ініціатива, озвучена високопоставленими американськими чиновниками, спричинила деяке здивування та навіть роздратування серед партнерів Вашингтона.

Протягом останніх місяців, під час зустрічей з представниками оборонних відомств, питання щодо майбутньої ролі Японії та Австралії у гіпотетичній війні за Тайвань ставилося дуже гостро. Це є частиною ширших зусиль Сполучених Штатів, спрямованих на посилення механізмів стримування та підготовку до потенційного конфлікту. Американська сторона підкреслює, що мета цих обговорень полягає в “інтенсифікації та прискоренні зусиль для зміцнення стримування збалансованим та справедливим чином”.

Ці переговори також включають заклики до союзників збільшити власні оборонні витрати на тлі зростаючої військової загрози з боку Китаю. Однак, вимога щодо конкретних зобов’язань на випадок збройного протистояння за Тайвань є відносно новою і викликала особливу реакцію. Деякі джерела зазначають, що хоча оперативне планування та навчання, що стосуються гіпотетичної надзвичайної ситуації на Тайвані, вже активно просуваються з Японією та Австралією, цей останній запит застав Токіо та Канберру зненацька. Особливо, враховуючи, що самі США досі не надали Тайваню беззастережних гарантій захисту.

Сполучені Штати традиційно дотримуються політики “стратегічної двозначності” щодо Тайваню, уникаючи прямих зобов’язань щодо його захисту. Це створює складнощі для союзників, які прагнуть розуміти контекст можливого конфлікту та відповідні дії самої Америки. Експерти з азійського регіону підкреслюють, що “дуже важко змусити союзників надати конкретику щодо дій у тайванському конфлікті, коли вони не знають ані сценарію, ані відповіді самої Америки”.

Виклики для союзників та зростання напруженості

Тиск на оборонних чиновників Японії та Австралії призвів до помітного зростання “піднятих брів” серед представників цих та інших країн-союзників США. Міністерство оборони Японії заявило, що “важко відповісти на гіпотетичне питання про ‘тайванську надзвичайну ситуацію'”. Будь-яка потенційна відповідь, за його словами, “буде реалізована на індивідуальній та конкретній основі відповідно до конституції, міжнародного права та внутрішнього законодавства”. Австралійська сторона відмовилася від коментарів.

Цей тиск відбувається на тлі інших дій, які вже викликали занепокоєння, включаючи перегляд угоди Aukus та заклики до європейських військових зосередитися на євроатлантичному регіоні. Нещодавно, наприклад, Японія скасувала зустріч зі США на міністерському рівні після того, як було різко збільшено запит на оборонні витрати. Американське оборонне відомство також мусило захищати своїх чиновників після повідомлень про блокування постачання озброєння Україні.

Дебати щодо Тайваню та зобов’язань союзників відбуваються паралельно з тиском на Токіо та Канберру щодо збільшення оборонних витрат. Американські посадовці вважають, що це критично важливо через постійно зростаючу загрозу з боку Китаю. Вони висловлюють впевненість, що Японія та Австралія збільшать свої оборонні витрати швидше, ніж європейські союзники, і що “це не повинно зайняти 20 років”. Ця ситуація є особливо чутливою для Японії, адже тиск щодо збільшення витрат відбувається напередодні важливих виборів.

Вашингтон запевняє, що розуміє політичні міркування своїх союзників і прагне працювати з ними для вирішення спільних проблем. Представники Пентагону стверджують, що вже отримали “позитивні” сигнали щодо збільшення оборонних бюджетів від Японії та Австралії, але “критично важливо побачити результати”. Підкреслюється, що ігнорування занепокоєнь союзників не відбувається, натомість відбувається значне інвестування у військову співпрацю.

Нарощування військової сили на Тайвані

Паралельно з цими дипломатичними зусиллями, тайванські військові активно нарощують власні оборонні можливості. Зокрема, нещодавно розпочалося розгортання реактивних систем залпового вогню HIMARS у рамках масштабних навчань “Хань Куан”. Основна мета цих навчань — продемонструвати рішучість острова протистояти будь-якому зовнішньому вторгненню. Навчання включають тренувальні та бойові стрільби, а вантажівки з системами HIMARS вже були помічені в районі Тайчжуна.

Тайвань отримав перші 11 з 29 установок HIMARS минулого року. Ця сучасна зброя з дальністю дії близько 300 км здатна вражати цілі на материковому Китаї, зокрема в провінції Фуцзянь, що розташована по інший бік Тайваньської протоки. Пекін продовжує розглядати демократично керований Тайвань як власну територію та постійно погрожує “силовим возз’єднанням”, посилюючи військовий тиск на острів, який категорично відкидає претензії Китаю на свій суверенітет. Захоплення Тайваню стало б знаковим досягненням для керівництва Китаю, яке прагне залишити по собі спадщину “об’єднання батьківщини”.