Поминальна неділя... День, коли люди йдуть на цвинтарі, несуть паски й крашанки, розстилають серветки на могилах, запалюють лампадки... День, коли живі говорять із тими, хто відійшов у вічність. Говорять мовчки — через квіти, через молитву, через сльозу, яка зрадницьки котиться щокою. Та сьогодні в кожному українському серці — подвійна скорбота. Бо вже четвертий рік на нашій землі триває війна. Війна, яка щодня забирає синів і дочок України, її захисників і героїв. На кладовищах дедалі більше молодих могил. І поряд з іменами наших рідних , хто пішов із життя в мирний час, — імена воїнів, які стали для нас близькими, бо загинули, аби ми жили. А в центрі міста — Алея Героїв. Обличчя наших захисників. Світлі, мужні, незабутні. Вони дивляться на нас із фотографій — ніби питають: А ви пам’ятаєте?.. А ви живете гідно?.. Сьогодні ми вшановуємо всіх, кого вже немає поруч. Та особливо — тих, хто поліг за Україну. За нас із вами. Вічна вам слава, воїни. Вічна пам’ять, наші захисники. Герої не вмирають.

Переглянути відео у Facebook