Після народження першої дитини слов'яни заміжню жінку називали або "молодухою", або "бабою" - залежно від статі малюка. Якщо народився хлопчик, його мати автоматично ставала "молодухою", тобто молодою матір'ю.
Жінка, яка народила дівчинку, нарікалася "бабою". Це слово мало у слов'ян зовсім інше, ніж зараз, значення. Частка "ба" мала значення - "бути", "існувати", "бути тут і зараз", буквально "жити". Ще одне значення слова "ба" - більш давнє - "ворота життя".
Тисячоліття тому божественне місто Вавилон (Бабелон) називалося Бабель, що означало "Врата Бога"... Якщо жінка стала брамою для інших брам (дівчинки, яка виросте і теж породить на світ нове життя), то вона двічі "ба-ба". У цьому слові укладено якесь таїнство.
Баба - це жінка, яка дарує життя ще одній жінці, яка в майбутньому теж подарує життя ще одній людині. Це коротке, але таке ємне слово символізує якийсь безперервний цикл народжень.
Баба - шанована жінка, завдяки якій рід і все життя на землі не переривається.
Саме з цієї причини літніх матерів називають "бабусями" - засновницями цілого роду.
Олена Денисова (с)