📖 Ржищівська літературна студія літоб’єднання «Зорі Придніпров’я» презентує

✨ Випуск 7

🕊 «Поезія та музика — моя душа, мої почуття, мій світ»

Є люди, які вміють бачити красу там, де інші проходять повз. Вони знаходять натхнення у співі птахів, шелесті дерев, усмішках дітей, у любові до рідної землі. Саме такою є Зоя Володимирівна Давиденко — поетеса, педагогиня, авторка пісень і людина, яка щиро ділиться зі світом своїм талантом.

Народилася Зоя Володимирівна 23 листопада 1981 року в селі Добрянка на Чернігівщині — мальовничому краї, що з дитинства прищепив їй любов до слова, пісні та українських традицій. Уже в шкільні роки вона писала свої перші вірші й казки, із захопленням займалася театром, співом і танцями. Саме тоді творчість стала невід’ємною частиною її життя.

Після закінчення школи навчалася в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя, згодом — у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, а пізніше здобула ще одну вищу освіту в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Сьогодні Зоя Давиденко працює вчителем в одній зі столичних шкіл, навчаючи дітей не лише знань, а й любові до українського слова, культури та мистецтва.

Вона є активною учасницею Ржищівської літературної студії регіонального літературного об’єднання «Зорі Придніпров’я». Її творчість — щира, світла й глибока. Вона пише поезію, створює тексти до авторських пісень і сама виконує їх як незмінна солістка інструментального гурту «COM. PRO. MISS.», Стайківського будинку культури.

Для Зої Давиденко поезія — це не просто рими. Це спосіб говорити із серцем, передавати любов до України, віру в добро та незламність українського духу.

«Поезія та музика — це моя душа, мої почуття, мій цілий світ».
Саме ці слова найкраще розкривають її творчу сутність.

✍🏻 МОЯ ВИШИВАНКА
Я вишиванку одягну на свято, —
Красива, горда, сильна та завзята.
На ній рясніють квіти і калина, —
У вишиванці — ціла Україна!
Незламна та нескорена країна,
Мамині очі й пісня солов’їна.
У вишиванці — все моє життя:
Любов, надія, мрії, почуття.
У візерунках нитками сплелись
І те, що буде, й те, що вже колись:
Козацька сила, прагнення до волі,
Незламний дух і магія любові.
Вишита сорочка до лиця усім —
І дорослим людям, й дітлахам малим.
Вишита сорочка — то наш оберіг,
Гордість та окраса українців всіх!
Автор — Зоя Давиденко

🌿 Ми пишаємося тим, що в Ржищівській літературній студії є люди, які своїм словом надихають, об’єднують і зберігають українську духовну спадщину.

🏛🎭📖 Відділ культури і туризму Виконавчого комітету Ржищівської міської ради продовжує знайомити жителів громади з талановитими митцями, чиї творчість, любов до України та відданість мистецтву роблять нашу громаду багатшою духовно.

💙 Підтримаймо українське слово! Якщо вам відгукнулася творчість Зої Давиденко — залиште теплий коментар, вподобайку або поділіться цим дописом.
Адже саме так народжується нове коло натхнення.