Минулого тижня мешканці селища Затишшя відзначили поважний 90-річний ювілей Миколи Тимофійовича Студінського – людини, яка все життя присвятила родині та наполегливій праці. З нагоди знаменної події оселю ювіляра відвідали селищний голова Геннадій Миколайович Топольницький та т.в.о. начальника відділу з питань соціальної та сімейної політики Олена Анатоліївна Літвінова, які передали сердечні привітання та подарунки від громади. Свій 90-річний ювілей відзначив житель селища Затишшя, великий трудівник Микола Тимофійович Студінський. Микола Тимофійович народився в селі Павлівка, де його дитинство було непростим через інвалідність матері та хвороби батька після війни. Це спонукало його здобути професію тракториста в училищі механізації на Кодимщині. Навчання, яке забезпечувало їжею, одягом та стипендією, несподівано змінило напрямок – учнів відправили піднімати цілину до Казахстану, де Микола Тимофійович провів три роки. Після повернення на батьківщину, Микола Тимофійович розпочав трудовий шлях в рідному селі Павлівка, працюючи агрономом, а згодом очоливши місцевий колгосп. Саме тут доля звела його з Євгенією, яка працювала у колгоспній бухгалтерії. Вони разом збудували дім, народили та виховали трьох дітей – доньку та двох синів, забезпечивши їм освіту та всіляку підтримку. У 1995 році подружжя Студінських переїхало до селища Затишшя. Основною причиною переїзду стала освіта дітей в Одесі, що ускладнювало батькам регулярні поїздки на залізницю для зустрічі студентів. Хоча діти вже дорослі і мають власні родини, вони залишаються предметом гордості для своїх батьків. На ювілей діти зібралися разом, але свято не було гучним через необхідність Миколи Тимофійовича проходити медичне обстеження та лікування. Наразі рідні зосереджені на його здоров'ї, докладаючи максимум зусиль для забезпечення тривалого та якісного життя ювіляра. Голова Затишанської громади Геннадій Миколайович Топольницький висловив подяку Миколі Тимофійовичу за його прикладний життєвий шлях, побажавши міцного здоров'я, радості, любові близьких та Божого благословення. Ця історія – приклад відданості родині та праці.