Рік без Володимира Мельника. Мельник Володимир Володимирович народився, виріс і жив у Віньковеччині, в самому серці нашої громади – у Віньківцях. Навчався у місцевій школі, здобув професію механіка в Новоушицькому технікумі. Пройшов строкову службу в армії, повернувся додому, створив родину, виховував доньку Діану, яка стала найбільшою радістю його життя. А потім Господь подарував йому ще одну втіху – онучку Сашеньку. Володимир обрав шлях захисника ще до війни. Спочатку став рятувальником, закінчив Львівський інститут пожежної безпеки, працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій, рятуючи інших від вогню та небезпек. А коли почалася велика війна, не міг залишатися осторонь. 10 січня 2023 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив там, де найважче: Запорізький, Покровський, Куп’янський напрямки, Курщина. Життя захисника обірвалося на Сумщині… Його серце зупинилося, але герої не вмирають. Вони живуть доти, доки ми про них пам’ятаємо, доки ми захищаємо цінності, за які вони поклали життя. Подякуймо Володимиру за його захист і любов до Батьківщини. Схилімо голови у скорботі та вдячній пам’яті. Вічна пам’ять Герою. Слава Україні.