Сьогодні, рік тому, Україна втратила ще одного свого відданого сина, Коцюрка Юрія Вікторовича, жителя села Мирне, чиє серце зупинилося 11 липня 2024 року в одній з військових частин. Цей день назавжди закарбувався у пам'яті Малолюбашанської громади, яка продовжує глибоко сумувати за своїм вірним захисником. Коцюрко Юрій був прикладом незламності та самовідданості, ставши на захист Батьківщини у найважчий для неї час, без жодних вагань.Його життя було присвячене служінню Україні, а його вірність військовій присязі та українському народові залишалася непохитною до останнього подиху. На жаль, внаслідок хвороби, наша країна втратила цього мужнього Героя. Це була страшна звістка, яка рік тому сколихнула кожну оселю в громаді, принісши невимовний біль і сльози. Мешканці села Мирне та всієї Малолюбашанської громади і сьогодні пам'ятають, як зустрічали Юрія в рідному селі — зі сльозами на очах, з квітами, з глибоким болем, але й з безмежною вдячністю за його подвиг.🕯️Ми схиляємо голови у глибокій скорботі, вшановуючи світлу пам'ять Юрія Коцюрка. Його жертовність та відданість залишаться дороговказом для всіх нас. Розділяємо біль цієї непоправної втрати з його рідними та близькими – дружиною Наталією, дітьми Михайлом і Вікторією, батьком, сестрою та всією родиною, яка втратила свою опору. Ми відчуваємо їхній смуток і прагнемо підтримати їх у цей непростий час.Пам'ять про Юрія Коцюрка не згасне ніколи. Його ім'я навічно вписане в історію нашої держави як символ мужності та справжнього патріотизму. Він віддав своє життя заради майбутнього України, і цей подвиг житиме в серцях кожного українця, який цінує мир та свободу. Кожна згадка про нього – це нагадування про ціну, яку платить наш народ за незалежність.Вічна пам’ять Герою України. Вічна слава Захиснику, який віддав усе за Батьківщину. Його подвиг продовжує надихати нас на боротьбу і віру в перемогу. Запрошуємо всіх жителів громади сьогодні, у цей скорботний день, згадати Юрія Коцюрка у своїх молитвах, добрими словами та добрими справами, віддавши належну шану його світлій пам’яті. Нехай його приклад служить постійним нагадуванням про те, що свобода не дається легко. Ми пам'ятаємо і ніколи не забудемо тих, хто захищав нашу землю. Ця пам'ять про Юрія Коцюрка є нашим спільним обов'язком.