Сергію, друже, побратиме!
Біль втрати так мені пече…
І дуже довго ще пектиме-
Допоки кров в жилах тече!
…Ти знай Сергію, вірний друже.
Що нам тебе бракує дуже!…
Сумує все село й громада…
…Пам’ять жива і буде жити!
Ти вмів людське життя цінити!
Ти все життя і до загину
Був вірним сином України!
І ми цю пам’ять пронесемо
В своїх серцях, поки не вмремо!
Скоро впаде русня лукава
І скажуть всі – «Героям Слава!»
✍️Зоряна Довгалюк

Уже два роки, як біль втрати для матері, сина, коханої, друзів загиблого Героя СЕРГІЯ ФУРМАНА обпікає їхні серця невимовним болем. Пам’ять про Сергія живе в наших серцях, нагадуючи про його відвагу та самовідданість. Цей біль втрати є відчутним для всіх, хто знав Сергія, і його героїчний вчинок назавжди залишиться в історії України.

Народився Сергій 21 травня 1977 року. У рідному селі він здобув середню освіту, спочатку навчався в Маліївецькій школі, а потім в Підлісномукарівській школі. Сергій виріс вихованим та дисциплінованим юнаком, фізично загартованим та готовим до будь-яких випробувань. У лавах української армії у місті Алчевськ, він проявив себе як відданий захисник, про що свідчать численні подяки від командування десантної частини. Жителі нашої громади добре знали Сергія, адже він працював багато років електромонтером лінійних споруд телефонного зв’язку та радіофікації, завжди готовий прийти на допомогу.

Добрий, щирий, завжди уважний до інших, готовий завжди допомогти – саме таким він залишиться в пам’яті усіх тих, хто знав Сергія. Його готовність допомогти, його щирість та доброта залишились у спогадах тих, хто мав честь знати Сергія.

В період з 30 серпня 2014 по 12 січня 2015 років брав безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, демонструючи свою мужність та відданість Україні. 17 лютого 2016 року нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Ці нагороди стали визнанням його заслуг та героїзму.

24 лютого 2022 року, коли російські війська розпочали повномасштабне вторгнення, Сергій, не вагаючись, став на захист своєї країни. Почувши вибухи, він негайно зібрав необхідні речі і вранці 25 лютого був вже у військкоматі міста Дунаївці. Відповідь його матері була сповнена патріотизму: «Мамо, невже ти хочеш, що воювали ще наші діти?…»

Під час захисту своєї держави, Сергій неодноразово був поранений, але він ніколи не здавався. 28 вересня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня за проявлену відвагу. Його мужність та героїзм на полі бою були відзначені державою.

Та війна і смерть невблаганні… 22 березня 2023 року, після чергового артобстрілу поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області, Сергій першим вийшов із бліндажа…, неподалік розривається міна… Сергій загинув як Герой, до останнього виконуючи свій військовий обов’язок. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно). Його подвиг буде завжди жити в пам’яті українського народу.

Вічна пам’ять і шана Герою – Захиснику СЕРГІЮ ФУРМАНУ!🕯🇺🇦