В умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні забезпечення громадян чистою та доступною водою залишається одним з найгостріших викликів. Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини детально висвітлює стан додержання прав людини на воду, підкреслюючи критичну ситуацію, в якій опинилися мільйони українців.

З початку повномасштабного вторгнення інфраструктура водопостачання та водовідведення зазнала значних руйнувань, особливо у прифронтових регіонах та на тимчасово окупованих територіях. Це призвело до катастрофічного дефіциту доступу до води, що має прямий вплив на життя, здоров'я та санітарно-гігієнічні умови населення. Доповідь Уповноваженого акцентує увагу на систематичних порушеннях міжнародного гуманітарного права, які призводять до обмеження життєво необхідних ресурсів.

Проблеми доступу до води не обмежуються лише фізичним руйнуванням систем. Зростає ризик забруднення джерел, що ставить під загрозу якість чистої води, доступної для споживання. Це, в свою чергу, підвищує ризик поширення інфекційних захворювань та створює додаткове навантаження на систему охорони здоров’я. Доповідь містить численні свідчення мешканців населених пунктів, які місяцями, а то й роками, живуть без централізованого водопостачання, змушені використовувати альтернативні джерела, які не завжди є безпечними.

Уповноважений з прав людини зазначає, що попри надзвичайні зусилля української влади та міжнародних партнерів щодо відновлення водопостачання та забезпечення гуманітарної допомоги, масштаби руйнувань та тривалість воєнного стану створюють постійні перешкоди. Документ виступає як заклик до світової спільноти посилити тиск на агресора з метою припинення атак на критичну цивільну інфраструктуру та забезпечення необмеженого доступу до води для всіх українських громадян.

Крім того, доповідь містить рекомендації для національних та міжнародних органів щодо поліпшення координації зусиль, розширення програм допомоги та прискорення відновлення пошкоджених мереж. Особлива увага приділяється захисту прав людини на воду у контексті повоєнного відновлення, наголошуючи на необхідності інтеграції принципів сталого розвитку та забезпечення стійкості систем водопостачання.

Забезпечення чистою водою є не лише гуманітарною необхідністю, а й фундаментальним правом, яке має бути гарантоване кожному, незалежно від обставин. Ця спеціальна доповідь є важливим кроком у документуванні порушень та приверненні уваги до однієї з найбільш нагальних проблем, спричинених воєнним станом в Україні, підкреслюючи безцінність доступу до води для виживання та гідності людини.