🕯️ Сьогодні Війтовецька громада знову схилила голови у скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу Захисника України — Андрія Володимировича Урбана, позивний «Баста».
Після 31 місяця болісних пошуків, невпинних молитов і віри в диво Андрій повернувся до рідного дому… На жаль, повернувся «на щиті». До останнього рідні, друзі, побратими та вся громада сподівалися, що він живий і обов’язково повернеться. Та війна розпорядилася інакше.
Андрій працював у КП «Громадське» Війтовецької селищної ради. Чесний, порядний, доброзичливий та працьовитий, Андрій завжди сумлінно виконувала свою роботу. А коли розпочалась повномасштабна війна 26 лютого 2022 року він разом зі старшим братом став на захист України у лавах Збройних Сил.
Життєвий шлях Андрія — приклад справжньої людської гідності, працьовитості та безмежної любові до Батьківщини. Він був добрим, щирим і світлим, поважав людей, умів цінувати дружбу, підтримати добрим словом, розрадити жартом і подарувати гарний настрій навіть у найважчі хвилини.
Ім’я Андрія Урбана 41 неділю поспіль звучало на мирних акціях підтримки родин безвісти зниклих та полонених Захисників України. Щотижня громада і родина молилися і вірили, що настане день, коли він повернеться додому живим та власноруч зніме свою світлину з Алеї Надії. Але, на жаль, доля вирішила інакше. Відтепер пам’ять про Андрія житиме на Алеї Героїв — серед тих, хто віддав найдорожче за свободу, незалежність і майбутнє України.
Під час церемонії прощання слова співчуття родині висловили Війтовецький селищний голова Ігор Степанюк, староста Писарівського старостинського округу Петро Білий, перша вчителька Андрія Оксана Басій, а також представниця родин безвісти зниклих та полонених Захисників України Ольга Глущак.
Попереду в Андрія було ціле життя: праця, нові звершення, щасливі миті, нездійснені мрії та плани. Війна жорстоко перекреслила все, обірвавши його життєву дорогу надто рано. Не судилося йому створити власну родину, відчути радість батьківства. Та він назавжди залишиться для своїх рідних люблячим сином, братом, другом і справжнім Героєм.
Висловлюємо щирі співчуття родині Урбанів. Нехай Господь дарує сили пережити цей невимовний біль, а світла пам’ять про Андрія Урбана назавжди житиме у серцях рідних, побратимів, друзів і всієї громади.
🕯️ Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають! 🇺🇦